Еврістей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еврістей
Еврісфей ховається у залізному горщику, коли Геракл приносить йому еріманфського вепра. Червонофігурний вазопис, близько 510 р до н. е., Лувр
Посадацар Тиринфаd
БатькоСтенел[d]
МатиНікіпаd або Антібіяd[1]
ДітиЕурипил, Адмета[d], Олександр[d] і Еурубійd
Місце похованняTomb of Eurystheus between Megara and Isthmiad[2]
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Еврісте́й, також Еврісфе́й (грец. Ευρυσθέας, латинізований запис Eurystheus) — нащадок Зевса, онук Персея, син Стенела й Нікіппи, цар Тиринфу та Мікен, який наказав Гераклові звершити дванадцять подвигів; після смерті Геракла переслідував його матір Алкмену та синів. Еврістей загинув разом зі своїми синами (Александром, Іфімедонтом, Еврібієм, Ментором та Перімедом) у битві з Гераклідами.

Література

[ред. | ред. код]
  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  • Karl Kerenyi. The Heroes of the Greeks. New York: Thames and Hudson, 1959. (англ.)
  1. 19.119 // Scholia D in Iliadem
  2. Παυσανίας 1.44.10 // Опис Еллади