Ейді Бутройд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ейді Бутройд
Ейді Бутройд
Ейді Бутройд
Особисті дані
Народження 8 лютого 1971(1971-02-08) (53 роки)
  Екклсгілл, Англія
Зріст 178 см[1]
Громадянство  Велика Британія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989–1990 Англія «Гаддерсфілд Таун» 10 (0)
1990–1992 Англія «Бристоль Роверс» 16 (0)
1992–1993 Шотландія «Гарт оф Мідлотіан» 4 (0)
1993–1996 Англія «Менсфілд Таун» 102 (3)
1996–1998 Англія «Пітерборо Юнайтед» 26 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1998–2001 Англія «Пітерборо Юнайтед» (мол.)
2001–2003 Англія «Норвіч Сіті» (мол.)
2004–2005 Англія «Лідс Юнайтед» (помічник)
2005–2008 Англія «Вотфорд»
2009–2010 Англія «Колчестер Юнайтед»
2010–2011 Англія «Ковентрі Сіті»
2011–2013 Англія «Нортгемптон Таун»
2014–2016 Англія Англія U20
2016– Англія Англія U21

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Едріан Ніл Бу́тройд (англ. Adrian Neil Boothroyd), більш відомий як Ейді Бутройд (англ. Aidy Boothroyd, нар. 8 лютого 1971, Баїльдон) — англійський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Як гравець виступав на позиції захисника за ряд британських клубів в 1990-і роки, але завершив ігрову кар'єру через травму у віці 27 років. Згодом став працювати тренером. У 2005 році був призначений головним тренером «Вотфорда» і вивів команду в Прем'єр-лігу. У той час він вважався одним з найкращих молодих тренерів у Великій Британії[2].

Після відходу з «Вотфорда» у 2008 році працював головним тренером в клубах «Колчестер Юнайтед», "Ковентрі Сіті«Нортгемптон Таун». З 2014 року став працювати з Футбольною асоціацією Англії тренером юнацьких та молодіжних збірних.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1989 року виступами за команду «Гаддерсфілд Таун», в якій провів один сезон, взявши участь у 10 матчах чемпіонату. У 1990 році перейшов у «Бристоль Роверс» і відіграв за клуб з Бристоля наступні два сезони своєї ігрової кар'єри, зігравши 16 матчів за клуб у чемпіонаті.

1992 року уклав контракт з шотландським клубом «Гарт оф Мідлотіан», у складі якого провів наступний рік своєї кар'єри гравця, після чого з 1993 року три сезони захищав кольори «Менсфілд Таун». Більшість часу, проведеного у складі «Менсфілд Тауна», був основним гравцем захисту команди, зігравши 102 матчі й забивши 3 м'ячі.

1996 року перейшов до «Пітерборо Юнайтед», за який відіграв 2 сезони. У 1998 році, виступаючи за клуб, дістав серйозну травму, через яку завершив кар'єру гравця у віці 27 років[3].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця Бутройд залишився в «Пітерборо Юнайтед» і працював тренером юнацьких і резервних команд клубу. У 2001 році перейшов у тренерський штаб «Норвіч Сіті», де став тренером молодіжного складу. У жовтні 2003 року увійшов до тренерського штабу «Вест Бромвіч Альбіон», а к липні 2004 року був запрошений на цю ж посаду в «Лідс Юнайтед».

«Вотфорд»[ред. | ред. код]

29 березня 2005 року 34-річний Бутройд був призначений головним тренером «Вотфорда»[4]. У семи матчах сезону під його керівництвом команда змогла здобути дві перемоги (над «Сток Сіті» та «Ротерем Юнайтед») і уникла вильоту з Чемпіоншипу.

Перед початком сезону 2005/06 Бутройд оголосив, що метою команди на сезон є вихід в Прем'єр-лігу. За підсумками сезону «Вотфорд» зайняв 3-тє місце в Чемпіоншипі, чим гарантував собі участь в плей-оф за вихід у Прем'єр-лігу. У двоматчевому півфіналі плей-оф «шершні» обіграли «Крістал Пелес», а у фінальному матчі на «Вемблі» «Вотфорд» розгромив «Лідс Юнайтед» з рахунком 3:0 і гарантував собі вихід у вищий дивізіон[5]. У цьому сезоні Бутройд був визнаний «тренером місяця» в Чемпіоншипі за підсумками лютого[6].

Сезон 2006/07 «Вотфорд» провів у Прем'єр-лізі, але зайняв останнє, 20-е місце, набравши 28 очок. У цьому ж сезоні «шершні» вдало виступили в Кубку Англії, діставшись до півфіналу, в якому програли «Манчестер Юнайтед». Незважаючи на останнє місце, у травні 2007 року Бутройд підписав з «Вотфордом» новий трирічний контракт[7]. Влітку 2006 року Ейді Бутройд отримав професіональну тренерську ліцензію УЄФА.

У сезоні 2007/08 «Вотфорд» почав сезон з 10 перемог у 13 матчах, а після 19 ігор в Чемпіоншипі очолював турнірну таблицю з 12-очковим відривом від другого місця[8]. Бутройд визнаний «тренером місяця» в Чемпіошипі в жовтні 2007 року, коли «Вотфорд» виграв всі п'ять матчів у лізі[9]. Однак у решті сезону результати команди погіршилися, а Бутройд став часто піддаватися критиці за «непривабливий» стиль гри його команди, що спирався на фізичні противобороства і далекі запуски м'яча на нападників[10][11]. «Вотфорд» виграв тільки 1 матч з 14 останніх турів Чемпіоншипу. Тим не менш, команда посіла 6-е місце і вийшла в плей-оф турніру, де програла клубу «Галл Сіті».

Перед початком сезону 2008/09 Бутройд пообіцяв поміняти стиль гри команди на більш привабливий і технічний[12]. Однак 3 листопада 2008 року Ейді Бутройд залишив посаду головного тренера «Вотфорда» за «згодою сторін»[13][14].

«Колчестер Юнайтед»[ред. | ред. код]

2 вересня 2009 року Бутройд був призначений головним тренером клубу «Колчестер Юнайтед», змінивши на цій посаді Пола Ламберта[15].У дев'яти перших матчах в клубі він здобув п'ять перемог, а перша поразка припала на десятий матч, це була гра проти «Міллволла».

У першій половині сезону 2009/10 «Колчестер» був у верхній шістці, але в підсумку зайняв тільки 8-е місце в Першій лізі, третьому за рівнем дивізіоні Англії.

«Ковентрі Сіті»[ред. | ред. код]

20 травня 2010 року Бутройд був призначений головним тренером клубу «Ковентрі Сіті», змінивши на цьому посту Кріса Коулмена[16]. У своєму першому офіційному матчі, який відбувся 7 серпня 2010 року, клуб здобув перемогу над «Портсмутом»[17].

14 березня 2011 року був звільнений через незадовільні результати команди[18].

«Нортгемптон Таун»[ред. | ред. код]

30 листопада 2011 року Ейді був призначений головним тренером клубу «Нортгемптон Таун»[19]. На момент його приходу в клуб «Нортгемптон» знаходився в зоні вильоту з Другої ліги, але в підсумку завершив сезон на 20-му місці і зберіг за собою місце у четвертому дивізіоні.

У сезоні 2012/13 «Нортгемптон» зайняв 6-е місце і вийшов в плей-оф. Команда обіграла «Челтнем Таун» в півфіналі, але поступилася у фінальному матчі «Бредфорд Сіті»[20].

21 грудня 2013 року Бутройд був звільнений з посади головного тренера «Нортгемптон Таун» після поразки від «Вікомб Вондерерз» з рахунком 4:1. Клуб знаходився в самому низу турнірної таблиці Другої ліги[21].

Юнацькі та молодіжні збірні Англії[ред. | ред. код]

28 лютого 2014 року Бутройд був призначений головним тренером збірної Англії до 20 років[22]. Після того, як Гарет Саутгейт був призначений тимчасово виконуючим обов'язки головного тренера основної збірної Англії, Бутройд зайняв його місце — тимчасово виконував обов'язки головного тренера молодіжної збірної Англії до 21 року[23]. У лютому 2017 року був призначений головним тренером молодіжної збірної Англії на постійній основі[24].

2018 року футбольна команда Бутройда виграла Турнір в Тулоні[25], здолавши у фіналі Мексику 2:1[26]. Ця ж команда з Бутройдом поїхала наступного року і на молодіжний чемпіонат Європи 2019 року в Італії, де втім зайняла лише 3-тє місце в групі і не вийшла в плей-оф.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Footballdatabase.eu — 2007.
  2. Aidy's aim (англ.). Sky Sports. 8 квітня 2013. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  3. Young, gifted and in charge?! (англ.). BBC Three Counties Radio[en]. 30 березня 2005.
  4. Watford appoint Boothroyd as boss (англ.). BBC Sport. 29 березня 2005. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 28 червня 2019.
  5. Leeds 0-3 Watford (англ.). BBC Sport. 21 травня 2006. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 28 червня 2019.
  6. Boothroyd earns managerial honour (англ.). BBC Sport. 2 березня 2006. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 28 червня 2019.
  7. Boothroyd signs new Watford deal (англ.). BBC Sport. 8 травня 2007. Архів оригіналу за 22 вересня 2007. Процитовано 28 червня 2019.
  8. Jolly, Richard (4 травня 2008). Blackpool 1-1 Watford (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 8 травня 2008.
  9. Boss Boothroyd bags monthly prize (англ.). BBC Sport. 1 листопада 2007. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 28 червня 2019.
  10. Aidy Boothroyd happy for Watford to win ugly (англ.). The Telegraph. 15 березня 2008.
  11. Long ball could give Hornets route one to safety (англ.). The Guardian. 23 травня 2006. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 28 червня 2019.
  12. Crystal Palace 0-0 Watford: Aidy Boothroyd's tough love bid sexy for football (англ.). The Mirror. 11 серпня 2008. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  13. Boothroyd & Watford part company (англ.). BBC Sport. 3 листопада 2008. Архів оригіналу за 13 січня 2016. Процитовано 28 червня 2019.
  14. Aidy Boothroyd sacked by Watford (англ.). The Telegraph. 3 листопада 2008.
  15. Boothroyd handed Colchester job (англ.). BBC Sport. 2 вересня 2009. Архів оригіналу за 2 вересня 2009. Процитовано 28 червня 2019.
  16. Aidy Boothroyd named as Coventry City boss (англ.). BBC Sport. 20 травня 2010.
  17. Coventry 2-0 Portsmouth (англ.). BBC Sport. 7 серпня 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2010. Процитовано 28 червня 2019.
  18. Coventry City sack manager Aidy Boothroyd (англ.). BBC Sport. 14 березня 2011. Архів оригіналу за 16 серпня 2017. Процитовано 28 червня 2019.
  19. Aidy Boothroyd named Northampton Town boss (англ.). BBC Sport. 30 листопада 2011.
  20. Bradford 3-0 Northampton (англ.). BBC Sport. 18 травня 2013. Архів оригіналу за 14 червня 2013. Процитовано 28 червня 2019.
  21. Aidy Boothroyd: Northampton Town sack manager (англ.). BBC Sport. 21 грудня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 червня 2019.
  22. Aidy Boothroyd: FA appoints ex-Watford manager as coach (англ.). BBC Sport. 28 лютого 2014.
  23. Aidy Boothroyd set to take on England Under-21s position (англ.). theFA.com. 28 вересня 2016. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  24. Aidy Boothroyd takes permanent charge of England Under-21 team (англ.). BBC Sport. 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 28 червня 2019.
  25. England U21s head to Maurice Revello Tournament in Toulon with a 20-man squad. The FA. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 28 червня 2019.
  26. England win third straight Toulon Tournament title after victory over Mexico. BBC Sport. 9 червня 2018. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 9 червня 2018.

Посилання[ред. | ред. код]