Експериментальний кіноцентр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Centro sperimentale di cinematografia
Абревіатура CSC
Тип кіношколаd
фільмотека
театральна школаd
Засновник Луїджі Фреддіd
Засновано 1935
Рим
Країна  Італія
41°51′03″ пн. ш. 12°29′58″ сх. д. / 41.851021000027778030° пн. ш. 12.49956600002777662° сх. д. / 41.851021000027778030; 12.49956600002777662Координати: 41°51′03″ пн. ш. 12°29′58″ сх. д. / 41.851021000027778030° пн. ш. 12.49956600002777662° сх. д. / 41.851021000027778030; 12.49956600002777662
Офіційні мови італійська
Керівник Felice Laudadiod
Дочірня(і)
організація(ї)
National Film Schoold
Cineteca Nazionaled
Вебсайт: fondazionecsc.it

Мапа

CMNS: Експериментальний кіноцентр у Вікісховищі

Експериментальний кіноцентр (Експериментальний центр кінематографії італ. Centro sperimentale di cinematografia (CSC)), або Італійська національна кіношкола, був заснований у 1935 році з метою просування мистецтва кіно та кіноіндустрії.

Історія[ред. | ред. код]

Експериментальний кіноцентр, що є найстарішою кіношколою (кіноінститутом)[1] Західної Європи, був заснований у Римі в 1935 році стараннями Луїджі Фредді[it], глави Генеральної дирекції у справах кінематографії при міністерстві друку і пропаганди уряду Беніто Муссоліні. Одним з ініціаторів створення кіношколи був видатний кінознавець, кінокритик і кінематографіст Умберто Барбаро, який у 1936—1948 роках займав посаду директора Експериментального кіноцентру[2].

З часу свого виникнення і до наших днів школа фінансується італійським урядом і зосереджена на освітній, дослідницькій, видавничій діяльності і теорії кіно. Експериментальний кіноцентр є найважливішою установою Італії для навчання, досліджень і експериментів в царині документального, художнього та анімаційного кіно.

Призначення[ред. | ред. код]

Діяльність експериментального кіноцентру спрямована на вдосконалення кіномистецтва, кінематографічних і аудіовізуальних технологій, для чого слугують Фонд, Національна кіношкола та Національний кіноархів.

Адміністративна будівля Національної кіношколи розташована в Римі. Тут читаються трирічні курси для підготовки кваліфікованих акторів, режисерів[1], сценаристів, художників-постановників, сценографів, костюмерів, кінооператорів, звукорежисерів, фахівців з виробництва та монтажу фільмів.

Навчання[ред. | ред. код]

Розташована поблизу кіностудії «Чінечітта», школа навчає своїх студентів упродовж трьох років, використовуючи технологію зйомки на 35-міліметрову кіноплівку. Конкурс серед вступників дуже високий: у кожен клас зараховується тільки 6 студентів.

Відомі випускники[ред. | ред. код]

Багато прославлених діячів італійського та світового кінематографа навчалися майстерності в Експериментальному кіноцентрі, у тому числі[3][4]:

Режисери[ред. | ред. код]

Актори[ред. | ред. код]

Кінооператори[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Кинословарь, т.2, 1970, с. 991.
  2. Кинословарь, т.1, 1966, с. 137.
  3. Scuola Nazionale di Cinema/Ex allievi. Список знаменитих випускників Експериментального кіноцентру (італ.). Centro Sperimentale di Cinematografia. Архів оригіналу за 29.01.2012. Процитовано 16.09.2012.
  4. Versione definitiva del 8 febbraio 2011 elenco exallievi CSC per sito web (PDF). Повний список випускників Експериментального кіноцентру (станом на 8 лютого 2011 р.) (італ.). Centro Sperimentale di Cinematografia. 08.02.2011. Архів оригіналу (PDF) за 04.03.2016. Процитовано 16.09.2012.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Барбаро, Умберто // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 137 (рос.)
  • Экспериментальный киноцентр // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 991 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • www.fondazionecsc.it — офіційний сайт «Експериментальний кіноцентр».