Електорович Володимир Юліанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Електорович
Народився 6 листопада 1884(1884-11-06)
Жидачів
Помер не раніше 26 вересня 1940
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 Польська Республіка
Національність українець
Місце проживання Чортків
Діяльність правник
Alma mater Львівський університет
Науковий ступінь доктор права
Рід Електоровичі
Батько Юліан

Володимир Юліанович Електорович (6 листопада 1884, м. Жидачів — після 1940) — український правник, правознавець, громадсько-політичний діяч, колекціонер. Доктор права (1914). Член Союзу українських адвокатів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Володимир Електорович народжений 6 листопада 1884 року в м. Жидачеві (нині — Львівської області, Україна) в родині Юліана Електоровича.

У 1903 році закінчив Бучацьку цісарсько-королівську гімназію, у 1908 — Львівський університет.

Від 1910 року працював помічником адвоката в канцелярії доктора Антіна Горбачевського в м. Чорткові.

У 1933 році — захисник юного Якова Гніздовського в суді[1].

Був колекціонером[2]

Після більшовицької анексії Західної України у вересні 1939 року входив до тимчасової управи Чорткова. Заарештований 11 жовтня 1939, 26 вересня 1940 за звинуваченням в антирадянській діяльності засуджений до п'яти років таборів. Покарання відбував у Архангельській області (нині — РФ). Загинув в ув'язненні.

Реабілітований у 1989 році.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]