Елісій
Елі́сій або Єлисе́йські поля́ (грец. Ἠλύσιον πεδίον, лат. Elysium) — в античній міфології частина потойбічного світу, де перебувають душі блаженних і праведників; чудесна країна вічної весни на крайньому заході землі, де немає хвороб, страждань, де панує вічний мир. Елісій уперше згадується в «Одіссеї» (IV, 563). Там царює ясноволосий Радамант; туди після смерті мав переселитись Менелай як зять Зевса. За Піндаром і Гесіодом там править Кронос.
Образ Елісію[ред. | ред. код]
Ранні уявлення про Елісій описують його як місце біля володінь Аїда, вхід до якого знаходиться біля ріки Пам'яті. Там правив Кронос і, на відміну від царства Аїда, завжди світило сонце й не було ні холоду, ні злив, постійно віяв легкий вітер. Туди потрапляли тільки тіні героїв, які померли між мідною і залізною добою. Пізніше вважалося, що в Елісій проходять тіні померлих, котрі за життя вели благочестиве життя. Жителі Елісію вічно бенкетували, слухали музику та займалися іграми, не маючи ніяких турбот. Вони за власним бажанням могли народитися знову, а ті, хто тричі побував і в світі живих, і в світі мертвих, оселявся на «Островах Блаженних»[1]. Ці острови, як часто і сам Елісій, асоціювалися з островом Левка (острів Зміїний), описувалися як країна, покрита лісами, в яких водяться дикі і приручені звірі. Там перебували тіні героїв, зокрема Ахілла та Єлени. Ахілл постійно влаштовував бенкети, де в поемах оспівував іншим героям славетні події свого минулого[2]. Жителі Елісію володіли знаннями про майбутнє. Так, в «Енеїді» Еней дізнається від Анхіса про своїх нащадків і долю Італії[3].
В поезії Елісій, Єлисейські поля часто є синонімами царства краси, спокою, щастя. «Піти (вирушити) на Єлисейські поля» переносно означає «померти»[4].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
- Грейвс, Р. Мифы Древней Греции / Р. Грейвс; Пер. с англ. К. П. Лукьяненко ; Под ред. и с послесл. А. А. Тахо-Годи. — М. : Прогресс, 1992. — 620 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Елізейські поля [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 2 : Д — Є, кн. 3. — С. 407. — 1000 екз.
|