Емпіричні знання
Емпіричні знання — це знання, отримані за допомогою досвіду, на відміну від апріорних (знання до певного досвіду): воно також може протиставлятися як декларативним (підручниковим) знанням, так і практичним.[1]
Емпіричні знання подібні до концепту особистих знань Майкла Поланьї, а також протиставляються Знанням за Ознайомленням та за Описом Бертрана Рассела.[2]
А posteriori[ред. | ред. код]
У філософії свідомості це словосполучення часто звертається до знань, які можна набути лише за допомогою досвіду, як, наприклад, знання того, як це бачити кольори, що не можна було б пояснити тому, хто народився сліпим: необхідність емпіричних знань стає зрозумілою, якщо когось попросили описати сліпій людині такий колір, як синій.
Питання про знання a posteriori може бути сформульовано так: чи можуть Адам чи Єва знати, як відчувається вода на їхній шкірі, до того, як вперше доторкнутися до неї?
Релігія[ред. | ред. код]
Дзен наголошує на важливості емпіричного елементу в релігійному досвіді [3], на противагу до того, що виглядає як пастка концептуалізації:[4] як сказав Д.Т. Судзукі, "вогонь. Якщо говорити про нього, то він не обпече рот".[5]
Емпіричні знання також використовуються у філософії релігії як аргумент проти Божого всезнання, ставлячи під сумнів, чи справді Бог може все знати, оскільки він (нібито) не може знати, що таке грішити.[6] Коментуючи відмінність між емпіричним знанням і знанням деклеративним, філософ-аналітик і теолог Вільям Лейн Крейг заявив в інтерв'ю [7][8] з Робертом Лоуренсом Куном для шоу PBS « Ближче до правди», що емпіричні знання є властивими для свідомості, яка володіє знаннями, для того, щоб всезнання стало досконалістю розуму, а, отже, всезнання Бога повинне містити тільки знання Бога, всіх істин та лише відповідних емпіричних знань.
Екологія[ред. | ред. код]
Письменник Баррі Лопес пише про емпіричні знання та про те, який вони стосунок мають до навколишнього середовища,[9] стверджуючи, що, якщо не дослідити природу, то не можна повністю «пізнати» та зрозуміти взаємозв'язки всередині екосистем.
Терапія[ред. | ред. код]
Карл Роджерс наголосив на важливості емпіричних знань як для терапевта, який формулює свої теорії, так і для клієнта, що проходить терапію [10] - твердження, з яким погодиться більшість психологів-наставників.[11]
Як визначила Томасіна Боркман (Заслужена професорка соціології Університету Джорджа Мейсона), емпіричні знання є наріжним каменем терапії у групах самодопомоги [12], на противагу до загальних, так і професійних знань. Обмін думками в таких групах - це розповідь про значний життєвий досвід, завдяки якому отримані знання затверджуються групою та перетворюються на базу, яка стає їх основним джерелом і продуктом.
Невіл Сімінгтон стверджував, що однією з основних рис нарцисичної людини є ухилення від емпіричних знань, на користь використання вже готового способу життя, що спирається на досвід інших людей.[13]
Культура[ред. | ред. код]
Хелен Вендлер охарактеризувала мистецтво Шеймаса Гіні, в певному сенсі, як запис кривої емпіричного навчання: "ми - земляні черви, і все, що / пройшло через нас, - буде нашим слідом".[14]
Дивись також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Philip Burnard, Counselling Skills for Health Professionals (2005) p. 64
- ↑ Bertrand Russell, Mysticism and Logic (1954) Ch. 5
- ↑ Dadid K. Reynolds, The Quiet Therapies (1982) p. 95
- ↑ C. Cheng-Chi, The Practice of Zen (1951) p. 71
- ↑ Quoted in Reynolds, p. 95
- ↑ experiential knowledge. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Is God All Knowing? (William Lane Craig). YouTube. drcraigvideos. 23 січня 2011. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2021.
- ↑ Barry Lopez, Arctic Dreams (1999)
- ↑ Carl Rogers, On Becoming a Person (1961) p. 184 and p. 103
- ↑ Burnard, p. 64-5 and p. 78
- ↑ K. Humphries, Circles of Recovery (2003) p. 15
- ↑ N. Symington, Narcissism (1993) p. 88
- ↑ Heaney, quoted in H. Bloom ed., Seamus Heaney (1986) p. 174