Еналага
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Цю статтю запропоновано перенести до Вікісловника згідно з правилом «Вікіпедія — не словник». Якщо стаття не є словниковою чи переписана в енциклопедичну статтю, то можна прибрати це повідомлення. |
Еналага (з дав.-гр. ἐναλλαγή «підстановка») — стилістична фігура, яка полягає у використанні неправильної граматичної форми чи синтаксичної конструкції замість правильної.[1] Часто еналагу використовують навмисно для створення іронії, синтаксичного паралелізму, логічного виділення певної частини висловлювання.
Приклади[ред. | ред. код]
Як приклади еналаги можна навести такі речення:
- Вона таке нещасне.
- Завтра я дивлюся виставу.
- Він не прийшли.
Див. також[ред. | ред. код]
- Анаколуф
- Плеоназм
- Еліпс (мова)
- Солецизм
- Амфіболія
- Авторська глухота
- Катахреза
- Мовне запозичення
- Макаронічна мова
- «Янукізми»
- Суржик
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Що таке еналага?. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Еналага // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 332.
- Еналага // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 184. — ISBN 978-966-439-921-7.
|