Ернестс Фелдманіс
Ернестс Фелдманіс | |
---|---|
латис. Ernests Feldmanis | |
Народився | 27 травня 1889 |
Помер | 4 листопада 1947 (58 років) |
Поховання | Кладовище Райнісаd |
Країна |
Російська імперія Латвія СРСР |
Діяльність | Актор, режисер, театральний педагог |
Нагороди | , Орден Академічних пальм |
Ернестс Фелдманіс (латис. Ernests Feldmanis); 27 травня 1889 — 4 листопада 1947) — російський, латвійський і радянський театральний актор, режисер і педагог.
Біографія[ред. | ред. код]
Ернестс Фелдманіс народився 27 травня 1889 в Вайньодскій волості (нинішній Вайньодський край Латвії).
Закінчив Драматичні курси А. Адашева в Москві (1911). Був актором в Лієпайському театрі (з 1907), актором в різних театрах Москви і Півдня Росії (1908-1921), актором і режисером Латвійського Національного театру (1922-1933 і 1945-1947), актором, режисером і художнім керівником Латгальського театру (1933-1937), Даугавпілсського театру (1941-1942), Народного театру (1942-1944), педагогом Латвійських драматичних курсів (1922-1927 і 1937-1940), керівником і педагогом власних курсів (1927-1935), організатором театральної студії (1930).
Член Латвійського театрального товариства (з 1945), кавалер латвійського ордена Трьох зірок (1933) і французького ордена Академічних пальм (1930)[1].
Помер в Ризі 4 листопада 1947. Похований на Цвинтарі Райніса.
Творчість[ред. | ред. код]
В роки своєї роботи в російських театрах став прихильником ідей К. С. Станіславського і В. І. Немировича-Данченка.
Найбільш відомі роботи:
Латвійський національний театр
- «Витівки Скапена» — Мольєра 1922
- «Дон Жуан» — Мольєра 1929
- «Одруження Фігаро» — П'єра де Бомарше 1922
- «Підступність і кохання» — Фрідріха Шиллера 1923
- «Ліліом» — Ференца Мольнара 1923
- «Віяло леді Віндермір» — Оскара Уайльда 1924
- «Шість персонажів у пошуках автора» — Луїджі Піранделло 1925
- «Учень диявола» — Джорджа Бернарда Шоу 1927
- «Жанна д'Арк» — Андрія Упита 1930
- «Мій добрий день» — Річарда Брінслі Шеридана 1945
- «Віндзорські насмішниці» — Вільяма Шекспіра 1947
Латгальскій театр
- «Ідеальний чоловік» — Оскара Уайльда 1936
Даугавпилсский театр
Народний театр
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Teātris un kino biogrāfijās : enciklopēdija / sast. un galv. red. Māra Niedra; māksl. Aleksandrs Busse. — Rīga : Preses nams, 1999-. — (Latvija un latvieši). 1.sēj. A-J. — 1999. — 462 lpp. : il. ISBN 9984-00-331-0 (латис.)
Література[ред. | ред. код]
- Zeltiņa G. Ernests Feldmanis. R., 1979
Посилання[ред. | ред. код]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |