Назву станція отримала від села, що розташоване поруч. За однією з версій, станцію відкрили 1956 року, тоді ж було побудовано вокзал, що сполучає й приміщення чергового по станції. Однак згадки про цю станцію зустрічаються й до початку Другої світової війни. Ймовірно, вона з'явилася на початку XX століття під час будівництва залізниці Орша — Ворожба.
У повісті «Хінельські походи» згадуються події, які відбувалися на станції у 1942 році: звідти вивозили запаси зерна до Глухова, які на той момент були найбільшими в Сумській області, а після цього станція була повністю зруйнована радянськими військами. Тоді ж головний комісар Сумщини генерал-лейтенант Нейман припускав, що, ймовірно, залізнична лінія Хутір-Михайлівський — Ворожба відновлена не буде, але її відновили після війни. Однак його слова виявилися пророчими.
1997 року рух поїздів на дільниці Есмань — Локоть у напрямку Росії припинився через низький пасажиропотік. У 2007 році дільницю від станції Есмань до державного кордону України з Росією демонтовано, таким чином, вона стала тупиковою[1], тому зараз станція є кінцевою на допоміжній лінії Хутір-Михайлівський — Есмань[2].