Жайворон Володимир Гнатович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Гнатович Жайворон
Народження 3 червня 1923(1923-06-03)
Броницька Гута, Броницька сільська рада, Олевський район, Коростенська округа, Волинська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть 5 грудня 1944(1944-12-05) (21 рік)
Угорщина
Поховання Угорщина
Країна СРСР СРСР
Рід військ артилерія
Роки служби 19401944
Звання гвардії капітан
Командування командир батареї
Війни / битви Друга світова війна
Нагороди Герой Радянського Союзу
Орден Леніна
Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки

Володи́мир Гна́тович Жа́йворон (* 3 червня 1923(19230603) — † 5 грудня 1944) — командир батареї сто третього мінометного полку 7-ї Запорізької Червонопрапорної, ордена Суворова артилерійської дивізії прориву резерву Верховного Головнокомандування, гвардії капітан, Герой Радянського Союзу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 червня 1923 року в селі Броницька Гута Новоград-Волинського району Житомирської області в селянській родині. Українець. Закінчив середню школу.

У 1940 році призваний до лав Червоної Армії. Навчався у Київському піхотному училищі. У боях Великої Вітчизняної війни з грудня 1941 року. Воював на Південно-Західному і 2-му Українському фронтах. Був поранений.

5 грудня 1944, одним з перших форсуючи р. Дунай в Угорщині, з плоту коригував вогонь у бік противника. Загинув у цьому бою.

Нагороди та вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 24 березня 1945 року посмертно. Нагороджений орденами Леніна, Вітчизняної війни ІІ ступеня, Червоної Зірки.

У Новограді-Волинському його йменням названа вулиця.

Джерела[ред. | ред. код]