Желєзняк Ірина Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Желєзняк Ірина Михайлівна
Народилася 25 квітня 1932(1932-04-25) (92 роки)
Харків, Українська СРР, СРСР
Діяльність мовознавиця
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]

Ірина Михайлівна Желєзняк (25 квітня 1932, Харків — 24 червня 2020, Київ) — український мовознавець-славіст, доктор філологічних наук з 1988, професор з 2001.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчила у 1956 році Київський університет.

З 1957 року працювала в Інституті мовознавства HAH України: лаборант, молодший науковий співробітник; у 19781991 роках — старший науковий співробітник.

У 19911997 роках — завідувач відділу ономастики, а з 1997 — головний науковий співробітник Інституту української мови HAH України.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджувала українську і слов'янську ономастику.

Авторка монографій «Очерк сербохорватского антропонимического словообразования (Суффиксальная система сербохорватской антропонимии ХІІ–ХV вв.).» (1969), «Рось і етнолінгвістичні процеси Середньонаддніпрянського Правобережжя» (1987), «Слов'янсько-трансєвропейські топонімні ареали»; Братислава; 1993).

Співавтор монографії «Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках» (1981), «Словника гідронімів України» (1979), «Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі» (1985).

Один з авторів і відповідальних редактор монографій «Київське Полісся (етнолінгвістичне дослідження)» (1989), «Ономастика України першого тисячоліття нашої ери» (1992), «Ономастика України та етногенез східних слов'ян» (1998), «Ономастика Полісся» (1999). Співавторка та член редколегії щорічника «Студії з ономастики та етимології».

Джерела та література[ред. | ред. код]