Житник Анатолій Архипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анатолій Архипович Житник
Народився 1945(1945)
Ташань
Країна  Україна
Діяльність письменник
Alma mater
Членство Національна спілка письменників України
Партія КПРС

Анатолій Архипович Житник (нар. 1945, Ташань) — український письменник, член Національної спілки письменників України[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селі Ташані Переяслав-Хмельницького району Київської області в сім'ї службовця-вчителя. 1963 року закінчив Ташанську середню школу і став працювати слюсарем в колгоспі та літературним працівником в районній газеті. З 1967 по 1972 рік навчався на юридичному факультеті Київського університету.

Працював юристконсультом міжколгоспної юридичної групи та райспожиспілки[1]; в редакції журналу «Сільські горизонти»[2], фейлетоністом журналу «Перець», редактором сатиричного відділу газети «Вечірній Київ». Був засновником та головним редактором газет «Турбота» та «Кримінальний огляд»[1]. Був членом КПРС[2].

Творчість[ред. | ред. код]

З 1963 року виступав у пресі з віршами, гуморесками, фейлетонами. Друкувався в журналах «Хлібороб України» та «Сільські обрії»[1].

Автор

  • повістей:
    • «Зайвий свідок»;
    • «Жакан»;
    • «Рогова оправа».
  • оповідань:
    • «Стрибок у прірву»;
    • «Алібі»;
    • «Перстень з рубіном»;
    • «Кримплен»[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Хто є хто на Київщині. Видатні земляки 2006. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
  2. а б в А. Житник. «Стрибок у прірву», «Молодь», Київ, 1989.