Жуль Лафорг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жуль Лафорг
Jules Laforgue
Портрет Жуля Лафорга, 1885 р.
Народився16 серпня 1860(1860-08-16)
Монтевідео
Помер20 серпня 1887(1887-08-20) (27 років)
Париж
·туберкульоз
ПохованняКладовище Баньйо, Париж
ГромадянствоФранція Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьпоет
Alma materКондорсе
Мова творівфранцузька
НапрямокСимволізм

CMNS: Жуль Лафорг у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Жуль Лафорг (фр. Jules Laforgue, 16 серпня 1860, Монтевідео — 20 серпня 1887, Париж) — французький поет- символіст.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син французьких емігрантів в Уругваї. Десятирічним повернувся до Франції, жив і навчався в Тарбі, рідному місті батька. Рідко бачив батьків, втратив матір у 17-річному віці. Провалив в Парижі іспит на ступінь бакалавра філософії, зайнявся літературою. Дебютував у пресі в Тулузі (1879). Входив до літературної групи гідропатія, дружив з Гюставом Каном. У 18811886 мешкав у Берліні, служив читцем французьких романів і газет при імператриці Августі. Потім одружився в Лондоні з юною англійською поетесою, повернувся з нею в Париж, але незабаром помер від туберкульозу.

Творчість

[ред. | ред. код]

За життя випустив три книги — дві збірки віршів і драматичну поему. Перекладав Вітмена, зробив свій внесок у розвиток французького верлібра.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Les Complaintes (1885)
  • L'Imitation de Notre-Dame de la Lune (1886)
  • Le Concile féerique (1886, драматична поема)
  • Des Fleurs de bonne volonté (1890)
  • Derniers Vers de Laforgue (1890)
  • Le Sanglot de la terre (1901)
  • Premiers poèmes (1903)
  • Anthologie poétique de Jules Laforgue (1952)

Вплив

[ред. | ред. код]

Лафоргівське поєднання лірики з іронією та пародією справило глибокий вплив на Е. Паунда і Т. С. Еліота.

На вірші Лафорга писали музику Анрі Соге, Артур Онеґґер.

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Українською мовою вірші Жюля Лафорга перекладали Микола Лукаш[4], Михайло Драй-Хмара[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б LIBRIS — 2012.
  3. а б Authority file of the National Library of Uruguay
  4. Жюль Лафорг. Жалі до місяця в провінції; Скарга-епітафія: Вірші / З фр. пер. Микола Лукаш. Журнал «Всесвіт», 1981. — № 6.
  5. Михайло Драй-Хмара. Вибране. (Поезії та переклади) / Упоряд. Д. Паламарчук, Г. Кочура; Передм. І. Дзюби. — Київ: Дніпро, 1989. — 542 с. / Жюль Лафорг. Жалобний марш на смерть Землі. — 339 с.

Посилання

[ред. | ред. код]