Жуль Лафорг
Жуль Лафорг | ||||
---|---|---|---|---|
Jules Laforgue | ||||
Народився | 16 серпня 1860 Монтевідео | |||
Помер | 20 серпня 1887 (27 років) Париж ·туберкульоз | |||
Поховання | Кладовище Баньйо, Париж | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | поет | |||
Alma mater | Кондорсе | |||
Мова творів | французька | |||
Напрямок | Символізм | |||
| ||||
Жуль Лафорг у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Жуль Лафорг (фр. Jules Laforgue, 16 серпня 1860, Монтевідео — 20 серпня 1887, Париж) — французький поет- символіст.
Син французьких емігрантів в Уругваї. Десятирічним повернувся до Франції, жив і навчався в Тарбі, рідному місті батька. Рідко бачив батьків, втратив матір у 17-річному віці. Провалив в Парижі іспит на ступінь бакалавра філософії, зайнявся літературою. Дебютував у пресі в Тулузі (1879). Входив до літературної групи гідропатія, дружив з Гюставом Каном. У 1881–1886 мешкав у Берліні, служив читцем французьких романів і газет при імператриці Августі. Потім одружився в Лондоні з юною англійською поетесою, повернувся з нею в Париж, але незабаром помер від туберкульозу.
За життя випустив три книги — дві збірки віршів і драматичну поему. Перекладав Вітмена, зробив свій внесок у розвиток французького верлібра.
- Les Complaintes (1885)
- L'Imitation de Notre-Dame de la Lune (1886)
- Le Concile féerique (1886, драматична поема)
- Des Fleurs de bonne volonté (1890)
- Derniers Vers de Laforgue (1890)
- Le Sanglot de la terre (1901)
- Premiers poèmes (1903)
- Anthologie poétique de Jules Laforgue (1952)
Лафоргівське поєднання лірики з іронією та пародією справило глибокий вплив на Е. Паунда і Т. С. Еліота.
На вірші Лафорга писали музику Анрі Соге, Артур Онеґґер.
Українською мовою вірші Жюля Лафорга перекладали Микола Лукаш[4], Михайло Драй-Хмара[5].
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б LIBRIS — 2012.
- ↑ а б Authority file of the National Library of Uruguay
- ↑ Жюль Лафорг. Жалі до місяця в провінції; Скарга-епітафія: Вірші / З фр. пер. Микола Лукаш. Журнал «Всесвіт», 1981. — № 6.
- ↑ Михайло Драй-Хмара. Вибране. (Поезії та переклади) / Упоряд. Д. Паламарчук, Г. Кочура; Передм. І. Дзюби. — Київ: Дніпро, 1989. — 542 с. / Жюль Лафорг. Жалобний марш на смерть Землі. — 339 с.
- Персональний сайт [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
- Сайт Товариства друзів Жюля Лаффорга (фр.)