Жумикін Альберт Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Альберт Петрович Жумикін
Народився 7 липня 1933(1933-07-07)
Мінськ, Білоруська РСР, СРСР або Жодино, Смолевицький район, Білоруська РСР, СРСР
Помер 15 вересня 2014(2014-09-15) (81 рік)
Сімферополь
Поховання Сімферополь
Країна Україна Україна
Національність росіянин
Діяльність політик, залізничник
Alma mater Московський державний університет шляхів сполучення
Галузь менеджмент і політика
Заклад ВРУ
Посада народний депутат України[1], директор і народний депутат України
Партія КПРС
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України

Жумикін Альберт Петрович (7 липня 1933 року, Мінськ, Білоруська РСР, СРСР або Жодино, Смолевицький район, Білоруська РСР, СРСР — 15 вересня 2014 року, Сімферополь[2]) — народний депутат України 2-го скликання, доктор технічних наук (1997).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1933 року в місті Жодіно Мінської області Білоруської РСР у сім'ї залізничника Петра Григоровича Жумикина. Після репресування батька сім'я опинилася в Забайкаллі, батько брав участь у будівництві залізничної гілки від станції Ізвесткова на Транссибі до селища Чегдомин.

Навчання[ред. | ред. код]

Альберт Жумикін випускник Агінської середньої школи (1950), закінчив її зі срібною медаллю.[3]

Закінчив Московський інститут інженерів залізничного транспорту (1950—1955), інженер-електромеханік.

Доктор технічних наук (тема дисертації «Утилізація суден і кораблів», 1997).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав на будівництвах Сибіру. Працював бригадиром (з вересня 1955), майстром, виконробом електромонтажних поїздів МПС СРСР на ділянках доріг у Тайшеті, Кургані, Горькому, Дзержинську, Челябінську, Уфі, головним інженером (з березня 1959), начальником електромонтажного поїзда на реконструкції Транссибірської залізничної магістралі (з березня 1962).

З 1964 року працював директором електротехнічного заводу Міністерства шляхів сполучення в Сімферополі. За участю О.П.Жумикіна була електрофікована залізниця Харків—Лозова —Слов'янськ, Донецьк —Ясинувата —Чаплине.

1967 року був призначений директором машинобудівного заводу «Прогрес», що тоді ще будувався.

У 1978 керував будівництвом і введенням в експлуатацію заводу пневмообладнання в Сімферополі.

1979 року очолив Кримське виробниче об'єднання «Втормет».

З 1995 року голова Ради акціонерів ЗАТ «Кримвтормет».

За роки його діяльності були введені в дію підприємства з перероблювання брухту в Севастополі, Сімферополі, Керчі, Джанкої, Євпаторії; реконструйовано підприємства з перероблення брухту в Красноперекопську, Феодосії.[2]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Член колегії Міністерства промисловості, транспорту та зв'язку Автономної Республіки Крим (2002).[4]

Член КПРС.

Депутат районної, міської та обласної Рад народних депутатів кількох скликань.

Депутат Верховної Ради України II скликання від Залізничного округу №24 АРК[5] з листопада 1994 (1-й тур) до квітня 1998.

Депутат Верховної Ради АРК першого скликання (1991—1994) від округу №39, Сімферополь.[6]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор монографії[ред. | ред. код]
Автор книг[ред. | ред. код]
  • «Мої аргументи» (1997),
  • «20 років з "Кримвторметом"» (1999),
  • «Україна — любов моя і біль» (2002).

Почесні звання та нагороди[ред. | ред. код]

Почесні звання:[5][ред. | ред. код]
  • Заслужений працівник промисловості України (1992).
  • Почесний член Кримської академії наук (1994).
  • Академік Академії суднобудування України (1996).
  • Заслужений працівник промисловості Автономної республіки Крим (2000).[7]
  • Почесний громадянин місті Сімферополя (2000).[8]
  • Заслужений працівник промисловості України (2001).
Нагороди:[5][ред. | ред. код]
  • Ордени Трудового Червоного Прапора (1986).
  • «Знак Пошани» (1961, 1976).
  • Знак «Відмінник охорони здоров'я СРСР».
  • Медаль «За доблесну працю» (1970)
  • Медаль «Ветеран праці» (1983).
  • Бронзова і срібна медалі ВДНГ СРСР.
  • Почесна Грамота Президії Верховної Ради РРФСР (1964).
  • Орден «За заслуги» III (1999), II ст. (2003)[9].
  • Подяка Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2011).[10]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина Емілія Михайлівна (1932) — вчителька, пенсіонерка.[5]

Дочка Ірина (1956) — директорка фірми.[5]

Дочка Тетяна (1958) — начмед кардіологічного центру.[5]

Син Костянтин (1968) — генеральний директор ЗАТ «Кримвтормет».[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  2. ↑ а б Пресс-служба городского совета Симферополя. (15 сентября 2014). Скончался бывший нардеп от Крыма Жумыкин. Сайт телеканала ATR. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 23 лютого 2022.
  3. ↑ Дашицыренова Д. Д. (2012). ЖУМЫКИН Альберт Петрович. Энциклопедия Забайкалья. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
  4. ↑ Постановление СМ АРК N 267 от 23 июля 2002 г. О составе коллегии Министерства промышленности, транспорта и связи Автономной Республики Крым. https://zakon.rada.gov.ua/. 23 июля 2002. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 23 лютого 2022.
  5. ↑ а б в г д е ж ЖУМЫКИН Альберт Петрович. Интернет-издание "Кто есть Кто в Крыму". 2003.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Список депутатов Верховного Совета Крыма I созыва (1991—1994). Архів оригіналу за 19 квітня 2013.
  7. ↑ О присвоении почетного звания "Заслуженный работник промышленности Автономной Республики Крым" Жумыкину А.П. Верховна Рада України. Законодавство АР Крим. 16 жовтня 2000. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 21 червня 2020.
  8. ↑ Почётные граждане. Официальный сайт Симферопольского городского совета. Архів оригіналу за 28 жовтня 2019. Процитовано 23 лютого 2022.
  9. ↑ Про нагородження орденом "За заслуги". Верховна Рада України. Законодавство України. 4 липня 2003. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 21 червня 2020.
  10. ↑ Об объявлении Благодарности Председателя Совета министров Автономной Республики Крым. Верховна Рада України. Законодавство АР Крим. 17 січня 2011. Архів оригіналу за 23 лютого 2022. Процитовано 21 червня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. Будь ласка, за можливості вдоскональте цю статтю.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жумикін_Альберт_Петрович&oldid=42317807