Завітленінська
| Завітленінська | |
|---|---|
 | |
| 45°52′26″ пн. ш. 34°25′12″ сх. д. / 45.87389000002777806° пн. ш. 34.42000000002777682° сх. д. | |
| Витік | на північно-східній стороні від села Мар'їне |
| • координати | 45°43′16″ пн. ш. 34°16′13″ сх. д. / 45.72111° пн. ш. 34.27028° сх. д. |
| Гирло | Сиваш |
| • координати | 45°53′37″ пн. ш. 34°26′04″ сх. д. / 45.89361° пн. ш. 34.43444° сх. д. |
| Басейн | Сиваша |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 11 км |
| Площа басейну: | 166,0 км² |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Завітленінська (рос. ранее Алкалы́-Дере́, Заветленинская, крим. Alqalı Dere, Алкъалы Дере) — маловодна балка (річка) в Україні, у Джанкойському районі Автономної Республіки Крим, Степовий Крим.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 11 км[1], площа басейну водозбору 166,0 км²[1][2]. Формується багатьма безіменними балками та загатами.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на північно-східній стороні від села Мар'їне (крим. Maryino) . Тече переважно на північний схід через села Орденоносне (до 1945 року — Аджай-Кат, крим. Acay Qat), Овочеве (до 1945 року — Тав-Бузар, крим. Tav Buzar), Маслове (до 1945 року — Тен-Сув, крим. Teñ Suv), Суботник (до 1945 року — Конурча[3], крим. Qoñurça), Пушкіне (до 1945 року — Буюк-Алкали, крим. Büyük Alqalı) і на північно-східній стороні від села Мілководне (до 1945 року — Кючук-Сунак, крим. Küçük Sunaq) впадає у озеро Сиваш.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Калинівка крим. Kalinovka) , Завіт-Ленінський (до 1945 року — Кючук-Алкали, крим. Küçük Alqalı) .
Цікавий факт[ред. | ред. код]
- За номенклатурою Північно-Кримського каналу Завітленінская — головний колектор № 3 (ГК-3) довжиною 11,0 кілометрів, в тому числі по руслу річки 10,0 кілометрів; площа дренажної мережі 4851 га.
- Між селами Мар'їне та Калинівка річку перетинає автошлях М17 (автомобільний шлях міжнародного значення на території України, Херсон — Джанкой — Феодосія — Керч — державний кордон із Росією).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Крымское управление водного хозяйства и мелиорации. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 23 квітня 2020.
- ↑ Заветленинская
- ↑ Военно-топографическая карта Российской Империи 1846—1863 гг. (издавалась до 1919 г.), созданная под руководством Ф. Ф. Шуберта и П. А. Тучкова. Масштаб: 3 версты на дюйм. Ряд: XXXII, лист: 13. Показаны территории: Таврической губернии. Архів оригіналу за 28 квітня 2020. Процитовано 23 квітня 2020.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |