Загер Соломон Якимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загер Соломон Якимович
Народився 1892
Бердичів, Київська губернія, Російська імперія
Помер 3 вересня 1937(1937-09-03)
Київ, Українська РСР, СРСР
Національність єврей
Діяльність політик
Партія ВКП(б)

Соломон Якимович Загер (1892(1892), місто Бердичів, тепер Житомирської області — розстріляний 3 вересня 1937, місто Київ) — радянський державний діяч, голова Чернігівського облвиконкому. Член ВУЦВК.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в Бердичеві в єврейській родині.

Член РКП(б) з 1920 року.

На 1925 рік — голова правління Харківського міського банку. З лютого 1927 року працював керуючим Торгово-промислового банку (Української філії/контори Промислового банку СРСР (Промбанку)) в місті Харкові.

Потім — на відповідальній радянській роботі. Обирався головою виконавчого комітету Чернігівської районної ради.

З лютого 1932 по 1934 рік — 2-ий заступник голови виконавчого комітету Харківської обласної ради.

У 1934—1937 роках — голова виконавчого комітету Чернігівської обласної ради.

У 1937 році — керуючий тресту «Укрбудлегпром».

30 червня 1937 року заарештований органами НКВС у місті Києві. Обвинувачувався у приналежності до контрреволюційної троцькістської терористичної організації. Засуджений 2 вересня 1937 року Військовою Колегією Верховного Суду СРСР за ст. 54-7, 54-8, 54-11 КК УРСР до вищої міри покарання. Розстріляний 3 вересня 1937 року. Посмертно реабілітований 5 лютого 1956 року.

Родина[ред. | ред. код]

Був чоловіком Антоніни Петровської, дочки голови ВУЦВК Григорія Петровського. Дочка — Ірина Соломонівна Загер.

Джерела[ред. | ред. код]