Задача про складаний метр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Задача про складаний метр — це задача комбінаторної геометрії, яку можна сформулювати так:

Чи можна ланцюжок відрізків, що не перетинаються, перетворити неперервним рухом без перетинання відрізків так, що всі вершини ланцюжка (місця з'єднання відрізків) будуть лежати на одній прямій?

Тісно пов'язана задача — показати, що будь-який простий многокутник можна перетворити до опуклого вигляду безперервним перетворенням із збереженням під час руху довжин сторін, при цьому під час руху многокутник залишається простим[1].

Обидві задачі були успішно розв'язані групою Коннеллі, Демейн, Роут[2].

Історія[ред. | ред. код]

Задача, поставлена в 1970 році Сью Вайтсайдс[en], залишалася відкритою протягом 30 років. Попри позірну простоту, задача не має елементарного розв'язку.

Щоб зрозуміти тонкість питання, замість «складаного метра» розглянемо «шарнірний механізм, що реалізує граф-дерево». Не кожне таке дерево можна розпрямити. Так, у графа-павучка не можна розпрямити ноги, уникаючи самоперетинів і залишаючись у площині.

Цей павучок якийсь час надихав спроби математиків побудувати нерозпрямлюваний складаний метр — вони намагалися побудувати ламану, що двічі обходить контур павучка.

Комбінаторне доведення[ред. | ред. код]

Після виходу роботи Коннеллі та інших Ілеана Штрейну опублікувала спрощене комбінаторне доведення, сформульоване в термінології планування рухів руки робота. Як оригінальне доведення, так і доведення за Штрейну знаходять безперервний рух, за якого ніякі дві точки не рухаються назустріч одна одній. У версії доведення Штрейну до початкової форми додаються ребра для утворення неопуклої псевдотріангуляції, видаляється одне з доданих ребер опуклої оболонки цього графа і показується, що граф, який залишився, має однопараметричне сімейство рухів, у яких відстані не зменшуються. Якщо повторно застосовувати ці рухи, зрештою, вони призведуть до стану, в якому ніякий розширювальний рух не можливий, що буває, коли ланцюжок витягується в лінійку або многокутник стає опуклим.

Штрейну і Вітлі[3] навели застосування цього результату до математики оригамі — вони описали, як скласти будь-яке одновершинне оригамі, використовуючи тільки руху паперу без перетинів. По суті, цей процес складання є оберненою в часі версією задачі перетворення многокутника в опуклу форму, але на поверхні сфери, а не на евклідовій площині. Цей результат Паніна і Штрейну[4] розширили на сферичні многокутники з довжиною ребра, меншою 2π.

Узагальнення[ред. | ред. код]

Джон Пардон[5] узагальнив задачу про складний метр для спрямлюваних кривих. Він показав, що будь-яка спрямлювана жорданова крива може бути зроблена опуклою без збільшення довжини і без зменшення відстані між будь-якими двома точками кривої. За це дослідження, яке він виконав, ще будучи учнем середньої школи, Пардон отримав другу премію 2007 року в змаганні Intel Science Talent Search[en][6].

Див. також[ред. | ред. код]

  • Вкорочувальний потік, неперервне перетворення замкнутої кривої на площині, яке зрештою приводить до опуклої кривої.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Простота многокутника означає відсутність перетинів сторін.
  2. Connelly, Demaine, Rote, 2003.
  3. Streinu, Whiteley, 2005.
  4. Panina, Streinu, 2010.
  5. Pardon, 2009.
  6. Cunningham, 2007.

Література[ред. | ред. код]