Закон про підтримку суверенітету, доброчесности, демократії й економічної стабільности України 2014 року

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Закон про підтримку суверенітету, доброчесности, демократії й економічної стабільности України 2014 року (англ. The Support for the Sovereignty, Integrity, Democracy, and Economic Stability of Ukraine Act of 2014) — американський акт Конгресу, який надає Україні гарантії позик на суму до 1 мільярда доларів у відповідь на російське військове втручання в країну в 2014 році.[1]

Цей акт став законом під час 113-го Конгресу США. Приблизно в той же час Конгрес розглянув декілька інших законопроєктів, які надаватимуть допомогу Україні, зокрема S. 2124, законопроєкт Сенату з такою ж назвою та Закон про підтримку України.[2][3]

Передумови[ред. | ред. код]

Українська революція 2014 року[4][5] розпочалася з громадянських заворушень у Києві, Україна, як частина поточного в Україні руху протесту Євромайдану проти уряду.[6] Конфлікт швидко загострився, що призвело до падіння уряду президента Віктора Януковича та створення нового уряду на його зміну протягом кількох днів. Янукович втік до Росії,[7] його розшукують в Україні за вбивство демонстрантів.[8] Конфлікт продовжився після кримської кризи 2014 року, коли російські війська захопили контроль над Кримом.[9]

Кримська криза 2014 року почалася наприкінці лютого 2014 року після Української революції, коли — після місяців протестів Євромайдану та днів насильницьких зіткнень між протестувальниками та поліцією в столиці України Києві — Президент України Віктор Янукович втік із столиці 21 лютого.[10] Згодом Верховна Рада (парламент України) одноголосно проголосувала за імпічмент Януковича.[11][12] Далі відбулося тимчасове призначення уряду Яценюка, а також призначення нового виконуючого обов'язки президента України Олександра Турчинова. Однак президент Росії Володимир Путін заявив, що президенту Януковичу було притягнуто незаконне імпічмент і що Росія продовжує вважати його законним президентом України.[13] Росія називає уряд Яценика «самопроголошеним», а події в Києві — «державним переворотом».[13] Прихильники Януковича зазначають, що депутатів було недостатньо для того, щоб голосування набрало три чверті голосів, необхідних для імпічменту Президента відповідно до Конституції України.[14][15]

Починаючи з 26 лютого, російські війська поступово взяли під контроль Кримський півострів. Росія стверджувала, що це були місцеві сили самооборони, але в західних ЗМІ зазвичай стверджують, що вони є російськими військовими без знаків розрізнення.[16][17][18][19][20][21][22][23]

28 лютого була оприлюднена заява президента Барака Обами, в якій застерігається Росія не втручатися в Крим. У заяві йдеться, що президент Обама «глибоко стурбований повідомленнями про військові переміщення Російської Федерації всередині України». У ньому додали, що «будь-яке порушення суверенітету та територіальної цілісности України буде глибоко дестабілізуючим, що не відповідає інтересам України, Росії чи Європи», і що це буде «явним порушенням зобов'язань Росії поважати незалежність та суверенітет та кордонів України та міжнародного права».[24]

1 березня Обама провів телефонну розмову з Путіним і сказав, що російське вторгнення було «порушенням українського суверенітету та територіальної цілісности… [і] порушенням міжнародного права». Він попередив про «більшу політичну та економічну ізоляцію» і пригрозив вивести США з 40-го саміту G8 під головуванням Росії.[25]

Барак Обама розмовляє по телефону з президентом Росії Володимиром Путіним про Україну, 1 березня 2014 року

Потім держсекретар Джон Керрі в інтерв'ю Face the Nation назвав і засудив вторгнення Росії в Україну 2 березня. Він назвав це «неймовірним актом агресії» і сказав, що «ви просто не поводитеся в 21 столітті, як у 19 столітті, вторгнувшись в іншу країну під цілком вигаданим приводом».[26]

3 березня речниця Ради національної безпеки Кейтлін Хейден оголосила, що Сполучені Штати не відправлятимуть президентську делегацію на Зимові Паралімпійські ігри 2014 року в Сочі (яку мала очолити Теммі Дакворт), «на додаток до інших заходів, які ми вживаємо у відповідь до ситуації в Україні». Як і у випадку бойкоту Британії, це не вплине на участь країни в самих Іграх.[27]

6 березня Обама підписав виконавчий наказ 13660 про блокування власности певних осіб, які сприяють ситуації в Україні, що санкціонує санкції проти осіб, які, за визначенням міністра фінансів за консультацією з держсекретарем, порушили або допомагали в порушення суверенітету України.[28][29]

11 березня, знаходячись в окупації, Верховна Рада Криму та міськрада Севастополя ухвалили незакону спільну постанову, в якій висловили намір в односторонньому порядку проголосити незалежність Криму від України як єдиної об'єднаної нації з можливістю входження до складу Російської Федерації як суб'єкта федерації. На окупаційному «референдумі» 16 березня чиновники заявили, що майже 96 % тих, хто проголосував у Криму, підтримали «приєднання» до Росії.[30] Представники окупаційної «виборчої комісії» заявили, що явка була рекордною, хоча, як повідомляється,[31] багато кримських татар і противників референдуму бойкотували голосування.[32] 17 березня Верховна Рада Криму «офіційно проголосила» незалежність від України та подала заявку на приєднання до Російської Федерації.[33] 18 березня президент Путін анексував Крим «як частину Росії як на моральних, так і на матеріальних мотивах», посилаючись на принцип самовизначення та стратегічне значення Криму для Росії.[34]

Верховна Рада України визнала референдум неконституційним.[35] Сполучені Штати та Європейський Союз заявили, що вважають голосування незаконним, і попередили, що це може мати наслідки для голосування в Криму.[36]

17 березня Обама підписав Указ № 13661 про блокування власности додаткових осіб, які сприяють ситуації в Україні, який розширив сферу дії попередніх санкцій, введених EO 13660, включивши заморожування активів деяких російських урядовців у США та блокуючи їх в'їзд до США.[37]

Положення[ред. | ред. код]

Згідно зі звітом дослідницької служби Конгресу, початкова версія законопроєкту Палати представників передбачала б надання Україні «зазначених коштів відповідно до Закону про консолідовані асигнування 2014 року та попередніх законів для Державного департаменту, іноземних операцій та пов'язаних програм для надання Україні гарантій по кредитам».[38] У законопроєкті буде зазначено, що такі суми не будуть вважатися «допомогою» для цілей положень закону, що обмежують допомогу такій країні.[38] Законопроєкт передбачає лише гарантії по кредитах, а не самі кредити.[39]

Сенатори Боб Менендес і Боб Коркер пропонували внести зміни до законопроєкту, включивши в нього положення про санкції.[1]

Процедурна історія[ред. | ред. код]

H.R. 4152 був внесений до Палати представників Сполучених Штатів 5 березня 2014 року представником Гарольдом Роджерсом (R, KY-5).[40] Його передали до Комітету Палати представників США з асигнувань і Комітету Палати представників Сполучених Штатів із закордонних справ. 6 березня 2014 року Палата представників проголосувала за поіменним голосуванням 114 за ухвалення законопроєкту 385–23.[40]

25 березня 2014 року лідер більшости в Сенаті Гаррі Рід вказав, що Сенат Сполучених Штатів проголосує за цей законопроєкт 27 березня 2014 року, але лише після внесення поправок до нього, щоб включити в нього положення, які вводили б санкції проти будь-кого, кого президент вважає, що підірвав Україну. безпеки чи незалежности, чи причетність до корупції в Україні чи Росії". Сенат дотримується власного законопроєкту про допомогу Україні, Акту про підтримку суверенітету, цілісности, демократії та економічної стабільности України 2014 року (S. 2124; 113-й Конгрес), але цей законопроєкт включав зміни до Міжнародного валютного фонду. Республіканці дали зрозуміти, що не погодяться. Сенат проголосував за ухвалення законопроєкту голосовим голосуванням 27 березня 2014 року після внесення змін до нього. Президент США Барак Обама підписав закон 3 квітня 2014 року.

Дебати й обговорення[ред. | ред. код]

Сенатор Рід висловився за законопроєкт, сказавши, що «народ України спостерігає… Настав час чітко послати Путіну повідомлення про те, що США засуджують анексію України».[1]

Спікер Палати представників Джон Бонер сказав, що «найкраще», що може зробити Палата представників, — це «працювати з адміністрацією, зміцнюючи її руку, щоб впоратися з дуже складною ситуацією».[39] Республіканці Палати представників Палати представників вважали цей пакет допомоги «рідкісною демонстрацією підтримки президента Барака Обами».[41] Лідер більшости в палаті представників Ерік Кантор стверджував, що законопроєкт покаже, що Сполучені Штати були «проти цього вторгнення».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Cox, Ramsey (25 березня 2014). Reid sets up Ukraine vote for Thursday. The Hill. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  2. S. 2124 - CBO Cost Estimate (PDF). Congressional Budget Office. Архів (PDF) оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 25 березня 2014.
  3. H.R. 4278 - Summary. United States Congress. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  4. Damien McElroy (23 лютого 2014). Ukraine revolution: live – Ukraine's president has disappeared as world awakes to the aftermath of a revolution. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 3 квітня 2018.
  5. Ukraine conflict: Tymoshenko speech ends historic day of revolution. BBC News. 22 лютого 2014. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 20 червня 2018.Neil Buckley and Roman Olearchyk (22 лютого 2014). Yanukovich toppled in new Ukrainian revolution. Financial Times. Архів оригіналу за 24 червня 2015. Процитовано 26 березня 2014.
  6. Yanukovych: The man who sparks revolution in Ukraine. Yahoo! News. Agence France-Presse. 20 лютого 2014. Архів оригіналу за 1 грудня 2008.
  7. Myers, Steven Lee. Ousted Ukrainian Leader, Reappearing in Russia, Says, 'Nobody Deposed Me'. New York Times. Архів оригіналу за 6 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
  8. Ukraine's Yanukovich wanted for mass murder. Euronews. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 4 березня 2014.
  9. Sullivan, Tim (1 березня 2014). Russian troops take over Ukraine's Crimea region. Associated Press. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 15 січня 2017.
  10. Booth, William (22 лютого 2014). Ukraine's Yanukovych missing as protesters take control of presidential residence in Kiev. Washington Post. Архів оригіналу за 20 березня 2014. Процитовано 23 березня 2014.
  11. "Update: The Ukrainian Parliament declared that President Yanukovych has failed to perform his duties hence he is relieved from the post of president" Forbes What Does The Future Hold For Ukraine. Forbes. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
  12. Parliament votes 328-0 to impeach Yanukovych on Feb. 22; sets May 25 for new election; Tymoshenko free (VIDEO) Feb. 23, 2014, 2:39 a.m. https://www.kyivpost.com/content/kyiv/euromaidan-rallies-in-ukraine-feb-21-live-updates-337287.html [Архівовано 2008-12-01 у Wayback Machine.]
  13. а б United Nations News Centre - UN Security Council action on Crimea referendum blocked. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 29 червня 2017.
  14. http://www.huffingtonpost.com/john-feffer/who-are-these-people-anyw_b_4964526.html [Архівовано 2014-03-20 у Wayback Machine.] Who Are These 'People,' Anyway?
  15. Sindelar, Daisy (23 лютого 2014). Was Yanukovych's Ouster Constitutional?. Radio Free Europe, Radio Liberty (Rferl.org). Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 25 лютого 2014.
  16. Warning shots end OSCE Crimea entry bid - Europe. Al Jazeera English. Архів оригіналу за 11 березня 2014. Процитовано 11 березня 2014.
  17. Ukraine crisis: Russia vows troops will stay. BBC. 3 березня 2014. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014.
  18. Jones, Sam (21 лютого 2014). US scorns Russia's version of Crimean intervention. Financial Times. Архів оригіналу за 16 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  19. OSCE team say Crimea roadblock gunmen threatened to shoot at them. Reuters. 12 березня 2014. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 березня 2014.
  20. Gunmen Seize Government Buildings in Crimea. The New York Times. 27 лютого 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 1 березня 2014. Masked men with guns seized government buildings in the capital of Ukraine's Crimea region on Thursday, barricading themselves inside and raising the Russian flag after mysterious overnight raids that appeared to be the work of militant Russian nationalists who want this volatile Black Sea region ruled from Moscow.
  21. Armed men seize two airports in Ukraine's Crimea, Yanukovich reappears. Reuters. 1 березня 2014. Архів оригіналу за 28 лютого 2014.
  22. Putin ready to invade Ukraine; Kiev warns of war. Reuters. 1 березня 2014. Архів оригіналу за 16 червня 2014. Процитовано 25 лютого 2022{{inconsistent citations}}
  23. Telecom services sabotaged in Ukraine's Crimea region. United Press International. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 28 лютого 2014.
  24. Statement by the President on Ukraine. whitehouse.gov. 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 1 березня 2014 — через National Archives.
  25. DeYoung, Karen (1 березня 2014). Obama speaks with Putin by phone, calls on Russia to pull forces back to Crimea bases. Washington Post. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 2 березня 2014.
  26. Kerry condemns Russia's 'incredible act of aggression' in Ukraine. Reuters. 2 березня 2014. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 2 березня 2014.
  27. USA won't send presidential delegation to Sochi Paralympics. USA Today. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014.
  28. Executive Order 13660 -- Blocking Property of Certain Persons Contributing to the Situation in Ukraine (Пресреліз). White House Office of the Press Secretary. 6 березня 2014. Архів оригіналу за 8 січня 2015. Процитовано 6 березня 2014.
  29. Sanctions: US and EU action on Ukraine (PDF). pwc.com/us/en/financial-services/regulatory-services/publications/sanctions-us-and-eu-action-on-ukraine.jhtml. PwC Financial Services Regulatory Practice, March, 2014. Архів (PDF) оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  30. Crimea Applies to Join Russia. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  31. Crimea referendum: Voters 'back Russia union' [Архівовано 2018-06-17 у Wayback Machine.], BBC, March 16, 2014
  32. Crimea election chief reports 95 % vote to secede, half of ballots counted [Архівовано 2014-03-16 у Wayback Machine.] CBC Retrieved on March 16, 2014
  33. Crimean parliament formally applies to join Russia [Архівовано 2020-04-05 у Wayback Machine.], BBC, March 17, 2014
  34. Uriel Abulof, Self-Determination, Redux? [Архівовано 2014-03-21 у Wayback Machine.], Huffingtonpost, March 20, 2014
  35. Ukraine crisis: Russia isolated in UN Crimea vote. BBC. 15 березня 2014. Архів оригіналу за 15 березня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
  36. Obama: US, EU Prepared to Penalize Russia for Crimea Ballot [Архівовано 2014-04-21 у Wayback Machine.], VOA, March 16, 2014
  37. Executive Order -- Blocking Property of Additional Persons Contributing to the Situation in Ukraine (Пресреліз). The White House, Office of the Press Secretary. 17 березня 2014. Архів оригіналу за 25 січня 2017. Процитовано 17 березня 2014.
  38. а б H.R. 4152 - Summary. United States Congress. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  39. а б Roxana Tiron; Derek Wallbank (6 березня 2014). House Passess $1 Billion in Loan Guarantees to Aid Ukraine. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 9 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  40. а б H.R. 4152 - All Actions. United States Congress. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  41. David Lawder; Patricia Zengerle (5 березня 2014). U.S. lawmakers say to vote on Ukraine aid package soon. Reuters. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 26 березня 2014.