Заставка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заставка «Тріодіону». Львів (Сльозка Михайло) 1642 року.

Заста́вка — прикраса, колись зроблена рукою, тепер друкарським способом за допомогою кліше, яка відокремлювала та прикрашала початок книги, чи окремого розділу книги, переважно вгорі сторінки[1].

Особливо заставки вживано по всіх виданнях XVI–XVIII ст. Роль такої окраси в книжці — приваблення читача, пробудження емоцій й полегшення сприйняття тексту, доповнення його. Відповідними до цього значення мусили бути і форма заставки, композиція, малюнок, а також місце для неї, розмір[2].

У ранніх друках застави мали рослинний орнамент. Згодом їх композицію стали доповнювати багатофігурними елементами, сюжетами з навколишньої дійсності та сюжетами на біблійну тематику.

Заставка в орнаментації української книжки

[ред. | ред. код]

Ранні друки мали рослинний орнамент. В ньому зустрічалися зображення гнучких стеблин, широкого листя та пишних квітів. Подібні елемент заповнювали заставку з самого початку друкарства в Україні та до XVIII ст[2].

У першодруках на кожній сторінці широкі листя, пишні квітки, гранати, важкі соковиті виноградні ґрона в композиції. В книгах більш пізнього часу меншають розміри листів та акантів. Рослинні елементи набувають строгости в стилізації. Згодом в книжках робляться складні, а іноді прикрашені, узірчасті. Між гілками та листям можна побачити картуші з постатями, або з погруддям святого, а ще далі й ціла біблійна, головним чином, новозавітня сцена. За нею йдуть декілька таких композицій, що перед ними рослини відходять на задній план, а ще далі — й зовсім зникають, поступаючись майже виключно таким біблійним сценам[2].

Таким чином уже наприкінці XVII ст. сюжетна й фігурна композиція в заставках має своє велике місце, рослинний орнамент доповнює її[2].

В пізніших виданнях, з кінця XVII ст., не зважаючи на розвиток та розквіт книжного мистецтва, майже не трапляється бачити в заставках нових мотивів. Певний комплекс їх, зафіксований в першій половині XVII ст., залишається і надалі[2].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Видавничий пособник для автора, редактора і коректора. — Краків-Львів: Українське видавництво. — 1941.
  2. а б в г д Макаренко Микола. Орнаментація української книжки XVI–XVII ст. — Київ: Український Науковий Інститут Книгознавства, 1926

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]