Звінник Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Звінник Олександр Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 25 серпня 1991(1991-08-25)
Київ, Україна
Смерть 5 вересня 2014(2014-09-05) (23 роки)
Тельманове, Тельманівський район, Донецька область, Україна
Поховання Лісове кладовище
Alma Mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Військова служба
Роки служби 2014
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Національна гвардія
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Іва́нович Зві́нник (25 серпня 1991, Київ, Україна5 вересня 2014, Тельманове, Тельманівський район, Донецька область, Україна) — солдат Національної гвардії України, учасник війни на сході України, водій БТРа (окремий стрілецький батальйон в/ч 3066, 27 Окрема бригада Національної гвардії України).

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Єдиний син в родині. Закінчив київську ЗОШ № 258, училище № 25. Солдат — мобілізований із запасу. Брав участь в параді на Хрещатику 24 серпня 2014-го, звідки рушив на передову.

Загинув поблизу Маріуполя при виконанні службово-бойового завдання в зоні проведення бойових дій — терористи обстріляли колону українських силовиків, що поверталася до Маріуполя, Олександр зазнав смертельного кульового поранення. Тоді ж загинули Микола Кобринюк, Петро Лавріненко, Юрій Спащенко, Андрій Шанський.

Похований у Києві на Лісовому кладовищі.

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

  • 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно).
  • в травні 2016-го у Києві відкрито меморіальну дошку честі Олександра Звінника.
  • 27 квітня 2021 року у Києві, в Парку на Жмаченка (вул. Генерала Жмаченка, 20), встановлено пам‘ятний знак та відкрито Алею Пам‘яті на честь Олександра Звінника.

Джерела[ред. | ред. код]