Зелений Гай (зупинний пункт, Південна залізниця)
Зелений Гай зупинний пункт | |
---|---|
Розташування | |
Розташування | смт Високий, Харківський район, Харківська область |
Координати | 49°53′08″ пн. ш. 36°05′56″ сх. д. / 49.885750000027776707° пн. ш. 36.09888888891677539° сх. д.Координати: 49°53′08″ пн. ш. 36°05′56″ сх. д. / 49.885750000027776707° пн. ш. 36.09888888891677539° сх. д. |
Структура | |
Лінія(ї) | Харків — Мерефа |
Платформ | 2 |
Тип платформ | 2 бічні високі |
Колій | 2 |
Історія | |
Відкрито | 1910[1] |
Електрифіковано | 1957 |
Інша інформація | |
Власник | Південна залізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 441146 |
Код Експрес-3 | 2204700 |
Тарифні відстані до транзитних пунктів | |
Харків-Пасажирський | 17 км |
Мерефа | 8 км |
Мапа | |
Дільниця Харків — Мерефа | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Зелений Гай — зупинний пункт Південної залізниці на дільниці Харків — Мерефа, розташований у смт Високий Харківського району Харківської області. Створений у 1910 році. Належить до Харківської дирекції залізничних перевезень Південної залізниці.
Зупинний пункт знаходиться між зупинними пунктами Високий (2 км) та зупинним пунктом Південний (1 км). Найближча станція — Покотилівка (7 км) До станції Харків-Пасажирський — 17 км, до станції Мерефа — 8 км.[2][3]
Зупиняються лише потяги приміського сполучення у напрямку Харкова, Мерефи, Лозової, Змієва та Краснограда[4]
Історія[ред. | ред. код]
Зупинний пункт було створено у 1910 році[1]. За іншою інформацією, це відбулось раніше, оскільки спершу виникла платформа «Коритінська», яка спершу знаходилась на 450 м у бік станції Мерефа від нинішнього зупинного пункту Високий. З 28 жовтня 1909 року стала іменуватися «Зелений Гай».[5].
Назва зупинного пункту походить від селища Зелений Гай, що виникло у 1907 році поблизу залізниці як селище службовців Південної залізниці. У 1964 році селище Зелений Гай увійшов до складу смт Високий[6] На платформі зупинялись окрім дачних також й деякі пасажирські потяги.[7].
У 1914 році в харківській газеті «Утро» відзначався поганий стан залізничних платформ Зеленого Гаю, зокрема, затісний павільйон та мала кількість лавок[8].
Зелений Гай позначений на атласі залізниць Російської імперії 1918 року[9].
У 1928 році Коротінську платформу було ліквідовано у зв'язку з відкриттям нової станції Жовтнева, а вже на початку 1930-х років платформу Зелений Гай було відкрито з залізничним павільйоном і пероном на теперішньому місці, що на 1150 м у бік станції Мерефа від платформи «Коритінської».[10][11][5] В аталсі залізниць СРСР 1940 та 1945 років Зелений Гай показаний з нинішніми тарифними відстанями від станцій Харкова та Мерефи[12][13].
У 1957 році Зелений Гай був електрифікований постійним струмом під час електрифікації лінії Харків — Мерефа та розпочалось курсування приміських електропоїздів[14].
Нині зупинний пункт приписано до станції Покотилівка[15].
Станційні споруди[ред. | ред. код]
Зупинний пункт обладнано 2-ма високими платформами. Має павільйон для пасажирів, квиткові каси на приміські електропоїзди.
Інциденти[ред. | ред. код]
Наприкінці вересня 2010 року на зупинному пункті Зелений Гай загинув чоловік, потрапивши під маневровий тепловоз через необачність[16].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 175. — 368 с. — 100 000 прим.(рос.)
- ↑ Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- ↑ Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
- ↑ Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Зеленый Гай. [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Ломакин В. А. Город Пивденное. Исторические сведения. — Б.и., 1993. (рос.)
- ↑ Высокий [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] // История городов и сел Украинской ССР: В 26-ти тт. — Харьковская область. — К., 1976. — С. 619. (рос.)
- ↑ Поселок Высокий. История. Хронологічний покажчик. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
- ↑ Дачная хроника. Зеленый Гай. [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] // Утро. — 1914. — 26 июня. (рос.)
- ↑ Железные дороги России: [атлас]. — Петроград: Картографич. зав. А. А. Ильина, 1918. — л. ХІІ.
- ↑ Поселок Высокий. История. Вітри змін. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
- ↑ Поселок Высокий. История. Хронологічний покажчик. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
- ↑ Альбом схем железных дорог СССР: по данным на 1 января 1940 г. — М.: Транскартография НКПС, 1940. — Л. 18.
- ↑ Альбом схем железных дорог СССР. Схемы железных дорог СССР с указанием тарифных расстояний для определения платы за перевозку пасажиров, багажа и грузов. — М.: Государственное транспортное железнодорожное издательство, 1945. — С. 50
- ↑ История электрификации железных дорог СССР. 1956—1958 гг. Архів оригіналу за 18 липня 2012. Процитовано 7 лютого 2015. (рос.)
- ↑ Южная железная дорога. Покотиловка. [Архівовано 4 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Екатерина Морозова. На станции «Зеленый Гай» тепловоз задавил мужчину. [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Медиа группа «Объектив». 29.09.2010. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Южная железная дорога. Расписание пригородных поездов по станции Зеленый Гай. (рос.)
- Railwayz.info. Фотолинии. Южная жедезная дорога, линия Новоселовка — Мерефа, о.п. Зеленый Гай. [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Харьков Транспортный — Форум. Где была платформа «Минеральные/Березовские воды»? [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] (про приблизне місцезнаходження платформ Високий та Коритінська)
Джерела[ред. | ред. код]
- А.С. Архангельский, В.А. Архангельский. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Москва : Транспорт, 1981. — Т. 1. — С. 175. — 368 с. — 100 000 прим.(рос.)
- Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
- Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]