Зозулиний льон ялівцевий
| Зозулиний льон ялівцевий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Зозулиний льон ялівцевий: чоловічі "квітки"
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Polytrichum juniperinum Hedw., 1801 | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Зозулиний льон ялівцевий (Polytrichum juniperinum) — рослина родини політрихові — Polytrichaceae.
Будова[ред. | ред. код]
Дводомний мох, який росте пухкими або густими дернинками сизувато-зеленого кольору. Навесні чоловічі рослини стають помітними через модифікацію верхніх листків, що набувають оранжевого кольору і формують групу, що схожа на «квітку».[1] Стебло заввишки до 10 см, біля основи бура повсть із ризоїдів. Листки прямостоячі або відхилені, до 10 мм завдовжки. Листкова пластинка лінійно-ланцетна. Характерною особливістю даного виду є загнуті всередину краї листка й червонясто-бурий волосовидний кінчик жилки, що виступає на верхівці листка.
Коробочка завдовжки до б мм, спочатку пряма, потім нахиляється вниз, на довгій ніжці. Спори 6–10(12) мкм. Перед дозріванням коробочка покрита світло-бурим або білястим ковпачком. Спороносить пізньої весни і влітку.
Поширення та середовище існування[ред. | ред. код]
Батьківщиною є Європа, Африка, Північна Америка, Південна Америка, Азія, Австралія, Нова Зеландія, субантарктичні острови[2]. Населяє відкриті, добре дреновані, переважно кислі ґрунти на старих полях і відкритих лісах, росте у вирвах після лісової пожежі, на узбіччях, на тонкому мілкому ґрунті над скелями, лише рідко у вологих або мокрих місцях; від низьких до високих висот[3].
Цей вид моху широко розповсюджений по всій території України. Зустрічається в сухих місцях у борах, на піщаних осипах, на вирубках і згарищах, на суходільних луках.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bristly Haircap Polytrichum juniperinum // http://www.bbsfieldguide.org.uk [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.] URL [Архівовано 24 березня 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ Polytrichum juniperinum. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 02.03.2024.
- ↑ Polytrichum juniperinum. Flora of North America @ efloras.org (англ.). Процитовано 02.03.2024.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с. — C.113
|