Зірченко Михайло Павлович
| Зірченко Михайло Павлович | |
|---|---|
| Народився | 23 грудня 1927 |
| Помер |
4 лютого 2019 (91 рік) Ростов-на-Дону, Росія |
| Країна |
 Україна[1] |
| Alma mater | Російський державний художньо-промисловий університет імені Сергія Строганова і Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова |
| Нагороди | |
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Фотопортрет Михайла Зірченка для журналу Esquire |
|
|
Стенд «Тижня пам'яті жертв Голокосту» в Москві |
Михайло Павлович Зірченко (23 грудня 1927 — 4 лютого 2019, Ростов-на-Дону) — радянський і російський художник, який під час Голокосту разом з батьком Павлом Зірченком урятував групу з 32 євреїв.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 23 грудня 1927 року в Українській РСР.
Село Благодатне Дніпропетровської області, в якому жила сім'я Зірченко, було окуповано німцями, але постійного гарнізону в ньому не було. Восени 1942 року до села прийшли 32 єврейські біженці, переважно жінки та діти з Єнакієва, яких Михайло з батьком ховали від німецьких облав. Михайло з дитинства добре малював і виготовив для євреїв підроблені посвідчення особи, які врятували їм життя.
Восени 1943 року, перед звільненням села Михайло потрапив в облаву, німці ловили і забирали всіх чоловіків та підлітків, які могли б приєднатись до наступаючого радянського війська. Разом із двоюрідним братом Сергієм був спійманий і спрямований в табір для військовополонених на станції біля села Лошкарівка. Пробувши там близько місяця, Михайло з братом втекли під час одного з авіанальотів радянської авіації. Добравшись додому і підлікувавшись, в 1944 році 17-річний юнак був мобілізований в РККА і відправлений на фронт. Після закінчення Великої Вітчизняної війни взяв участь в радянсько-японській війні і демобілізувався тільки через сім років. Був нагороджений медалями.
По закінченню війни Михайло Зірченко навчався в Строгановському училищі в Москві (нині Московська художньо-промислова академія імені С. Г. Строганова ). Потім він закінчив Греківське училище в Ростові-на-Дону, де і залишився жити.
Працював в Ростовському художньому фонді в відділі монументальних робіт. Дружина - Лідія Михайлівна, технолог-харчовик; син Олександр - військовий, майор.
Звання Праведника народів світу Михайло Павлович отримав на церемонії, організованій Яд Вашем 16 листопада 2004 року в Москві. 21 січня 2020 року в рамках «Тижня пам'яті жертв Голокосту» в Москві на мультимедійній виставці «Рятівники» його подвигу був присвячений окремий стенд експозиції. В РФ вшановується як один із небагатьох російських праведників народів світу. В Україні, в селі Благодатне на честь батька та сина названа вулиця Родини Зірченків[2].
Помер 4 лютого 2019 року в Ростові-на-Дону[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Righteous Among the Nations Database
- ↑ У рамках проекту «Праведники мого міста» перейменовано вже 12 вулиць. Єврейська конфедерація України (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
- ↑ В Ростове-на-Дону умер художник, спасший во время войны 32 человека. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 29 травня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Павло Сергійович і Михайло Павлович Зірченко [Архівовано 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- На 93-му році життя помер Праведник Михайло Зірченко [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Народились 23 грудня
- Народились 1927
- Померли 4 лютого
- Померли 2019
- Померли в Ростові-на-Дону
- Випускники Московської державної художньо-промислової академії імені С. Г. Строганова
- Випускники Ростовського художнього училища
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Японією»
- Радянські художники
- Уродженці України
- Праведники народів світу в Україні