Йоган Зальцман
| Йоган Зальцман | |
|---|---|
| Народження | 6 квітня 1807 |
| Смерть |
8 грудня 1869 (62 роки) там само |
| Країна (підданство) |
 Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Діяльність | архітектор, технік |
| Праця в містах | Львів |
 Йоган Зальцман у Вікісховищі | |
Йо́ган За́льцман (Зальцманн[1]; нім. Johann Salzmann, 6 квітня 1807, Відень — 8 грудня 1869, там само) — архітектор, інспектор міського будівництва Львова і Відня.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у Відні, де навчався в Політехнічній школі та Академії мистецтв. Від 1832 року працював у Львові в будівельній дирекції. Спочатку як копіювальник планів, пізніше на посаді інспектора міського будівництва. У 1839—1840 роках вивчав архітектуру західних театрів. Будівництво Скарбківського театру, на свій час найбільшого у Європі, принесло йому визнання та багато нових замовлень. Автор багатьох будівель у стилі пізнього класицизму з елементами бідермаєру. Стиль Зальцмана вплинув на багатьох львівських сучасників. Керуючи загоном саперів, відіграв вирішальну роль у боротьбі з пожежею, що виникла після обстрілу Львова Вільгельмом Гаммерштайном під час повстання 1848 року.[2] Приблизно від 1852 року працював на посаді інспектора міського будівництва у Відні. Брав участь у будівництві Земмерінзької залізниці. Помер у Відні.
Відомі роботи у Львові
- Чиншова кам'яниця Ф. Адамського на розі нинішнього проспекту Свободи і вулиці Лесі Українки.
- Змінив проект і брав участь у будівництві Скарбківського театру.
- Палац римо-католицьких архієпископів на вулиці Винниченка (1842—1844).
- Будинки № 1, 3, 5 на вулиці Лисенка (у співавторстві із Флоріаном Ондеркою).
- Два житлові будинки у Софіївці.
- Нагляд за ходом будівництва синагоги Темпель на пл. Старий Ринок у 1843-1846 рр.
- Завершував перебудову монастиря кармеліток на науковий заклад Оссолінських (асистент Вільгельм Шмід).
- Відбудовував львівську ратушу після 1848 року.
- Керував реставрацією львівських костелів св. Казимира і Матері Божої Громничої.
- Ймовірно Зальцман до 1844 року здійснив добудову північної частини школи на Губернаторських валах (тепер школа № 8 на вулиці Підвальній, 2). Дещо змінив вистрій фасадів, зокрема у старій частині будівлі.[3]
- Ймовірне авторство первинного вигляду житлового будинку на вулиці Чайковського, 35 (1845—1847).[4]
-
-
Прибутковий дім на проеспекті Свободи, 24 -
Палац латинських архієпископів -
Прибуткові будинки на вулиці Лисенка
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Проект Україна. Австрійська Галичина / упоряд. та передм. М. Р. Литвина. — Х. : ЛА «Час читати», 2016. — іл. — С. 365—367. — ISBN 978-617-7176-08-3.
- ↑ Ґранкін П. Е. Під знаком вогню // Галицька брама. — 1998. — № 10 (46). — С. 15.
- ↑ Сьомочкін І. До історії Босацької фіртки львівських фортифікацій // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — 2007. — № 17. — С. 11.
- ↑ Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 51. — ISBN 978-83-7543-009-7.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бірюльов Ю. О. Зальцман Йоган // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 2. — С. 386—388. — ISBN 978-966-7007-69-0.
- Salzmann Johann // Österreichisches Biographisches Lexikon. — 1988. — Т. 9. — С. 402—403. — ISBN 3-7001-1483-4. (нім.) Переглянуто 14 жовтня, 2010
- Łoza S. Słownik architektów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa : Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 296—297.