КТ-26
КТ-26 | |
---|---|
Тип |
колісно-гусеничний Легкий танк Схема: Класична |
Історія використання | |
На озброєнні | 1932 |
Оператори | СРСР |
Історія виробництва | |
Виробник | СРСР |
Виготовлення | 1932 |
Виготовлена кількість |
1 |
Характеристики | |
Вага | 8,4 |
Довжина | 4620 |
Довжина ствола | 20 |
Ширина | 2240 |
Висота | 2200 |
Обслуга | 3 |
| |
Калібр | 45-мм гармата 20К |
Приціл | ТОП |
| |
Броня |
Лоб: 15 Борт: 13 Дах: 8 Днище: 6 |
Другорядне озброєння |
2 × 7,62-мм ДТ-29 |
Двигун |
12 - циліндровий карбюраторний повітряного охолодження Т-26-1 90 |
Підвіска | 6×2/2 |
Дорожній просвіт | 260 |
Швидкість |
шосе: 34 (на гусеницях) |
Прохідність |
підйом: 33° стінка: 0,7 рів: 2,0 брід: 0,8 |
КТ-26 (колісний танк-26) — радянський легкий колісно-гусеничний танк супроводу.
Історія проєктування[ред. | ред. код]
У наприкінці 1931 року заступник начальника УММ РСЧА Лєбедєв, який стежив за випробуваннями танка Т-26, виступив з ініціативою про перевстановлення танка на колісно-гусеничний рушій. Робота над новим танком, який отримав позначення КТ-26 почалася через рік.
Перша спроба протестувати танк не увінчалася успіхом: машина виявилася занадто складна, і Техрада УММ відмовилася її приймати. Восени слухачі академії ВАММ виправили проєкт танка та повністю переробили ходову частину. До травня 1933 новий танк був готовий.
Конструкція[ред. | ред. код]
Робота велася під керівництвом молодих фахівців М. Данченко і В. Степаницького: вони створили просту ходову частину з трьома опорними котками на борт (діаметр 780 мм) з зовнішньою гумовою обшиновкою, два з яких (задні) були з'єднані в загальний візок з пластинчастими ресорами, а передні були керованими та служили для повороту танка. Ведучі та напрямні колеса були запозичені від Т-26. Була спроєктована нова 5-швидкісна коробка передач.
Для здійснення нормального ходу поворотних котків при русі на ходу корпус був зжатий в носовій частині на 300 мм. Крім введення КПП нового типу, трансмісія отримала простий диференціал з додатковим редуктором, бортовий редуктор приводу від диференціала до гітар, дві гітари та новий механізм швидкого переходу з гусеничного ходу на колісний. Озброєння, башта, двигун та загальна компоновка без змін переходили від Т-26.
Доля[ред. | ред. код]
За попередніми оцінками, маса становила близько 10 т, що викликало у Техраді УММ великі побоювання щодо досягнення проєктної швидкості, яка не перевищила б 40 км/год. Крім усього іншого, були виявлені численні помилки в розрахунками міцності КПП і трансмісії колісного ходу. У підсумку танк не взяли на озброєння та серійно не випускали.
Література[ред. | ред. код]
- М.Свирин. Броня крепка. «История советского танка 1919–1937», Москва, Яуза/Эксмо. 2005
Посилання[ред. | ред. код]
- КТ-26. Легкий колісно-гусеничний танк [Архівовано 4 січня 2014 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |