Казимир Гартлеб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гартлеб.
Казимир Гартлеб
Народився 6 липня 1886(1886-07-06)[1]
Зимна Вода, Сокольницький район, Львівська область, Україна
Помер 21 листопада 1951(1951-11-21)[1] (65 років)
Вроцлав, Польська Народна Республіка[1] або Торунь, Республіка Польща
Країна  Республіка Польща
Діяльність історик, бібліотекар, культуролог, політик, викладач університету, редактор, архівіст
Alma mater Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Галузь історія[2], культурологія[2], політика[2], бібліотекознавство[2] і редагування[2]
Заклад Університет Миколая Коперника
Членство Польське наукове товариство у Львові
Партія Q56328264?

Казимир Ян Гартлеб (пол. Kazimierz Jan Hartleb; 6 липня 1886, Зимна Вода — 21 листопада 1951, Торунь) — польський історик, професор Університету Яна Казимира у Львові та Університету Миколи Коперника, один із засновників Національно-державного союзу в 1922 році[3].

Біографія[ред. | ред. код]

Син Адама (шкільного інспектора) та Антоніни, уродженої Голембйовської, старший брат Мечислава (історика літератури та доцента Варшавського університету). У 1904 р. закінчив львівську гімназію і почав навчання у Львівському університеті за спеціальністю «Історія», отримав докторське звання у 1909 р. Під час навчання працював у історичному клубі Львівського університету (1904—1907). З 1909 року Гартлеб працював в бібліотеці університету. Захистивши докторську дисертацію «Мистецькі відносини при дворі останнього Ягеллонця», у 1920 р. став доцентом історії польської культури на гуманітарному факультеті Львівського університету Яна Казимира; до 1931 очолював Культурний семінар. У 1929 році був призначений титулярним професором. У 1931—1932 роках був директором Бібліотеки Сілезького сейму в Катовицях. Після повернення до Львова Гартлеб став директором Музею художньої промисловості (1932—1936). У 1935—1938 рр. — редактор «Червенської землі». Під час радянської окупації Львова (1939—1941) працював в університеті та в бібліотеці середньої школи. Під час німецької окупації (1941—1944) працював писарем, брав участь у таємному викладанні у підпільному університеті у Львові (підвищив 5 докторів і 11 магістрів). Завідував архівом Союзу збройної боротьби Армії крайової Львівщини.

Вимушений у вересні 1945 року залишити Львів, оселився в Торуні. Організував гуманітарний факультет університету (у 1947/1948 навчальному році був деканом), як професор (номінація 1945) очолив кафедру історії польської культури. Незадовго до смерті став членом-кореспондентом ПАУ (1951), брав участь у роботі Історичної комісії та Комісії з історії освіти та освіти в Польщі. З 1920 р. також був прийомним членом Наукового товариства у Львові, діяв у Науковому товаристві у Торуні (голова І відділу), Спілці істориків мистецтва і культури (віце-президент), Польському історичному товаристві (член правління).

Займався історією культури та історією Реформації. Багато років проводив дослідження польської культури доби гуманізму. Його цікавила діяльність Яна Замбоцького, секретаря Сигізмунда I Старого. Він аналізував історію Реформації в Литві. У праці «Biblioteka Zygmunta Augusta. Studium z dziejów kultury królewskiego dworu» (1928)(«Бібліотека Сигізмунда II Августа. Дослідження історії культури королівського двору») описав процес створення польських книгозбірень. У 1935 р. взяв активну участь у VI з'їзді польських істориків у Вільнюсі; у 1935—1938 рр. редагував періодичне видання «Ziemia Czerwińska».

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • August Bielowski (1907)
  • Kalwin a Polska. Stosunek do króla i możnowładców w świetle wzajemnej korespondencji (1912)
  • Jan z Ocieszyna Ocieski, jego działalność publiczna i diariusz podróży do Rzymu (1917)
  • Polskie dzienniki podróży w wieku XVI jako źródła do współczesnej kultury (1920)
  • Działalność kulturalna biskupa-dyplomaty E. Ciołka (1929)
  • Historia kultury (1937, ze Stanisławem Łempickim)
  • Piotr Gamrat w świetle nieznanego życiorysu (1938)
  • Kultura Polski (1945)
  • Mikołaj Kopernik (Toruń, 1946)

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Biogramy uczonych polskich, Część I: Nauki społeczne, zeszyt 1: A-J, Wrocław 1983
  • Jan Draus: Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1946
  • Narodowo-Państwowa., Unia (1922). Deklaracja programowa. [Inc.: Polska jako naród ani na chwilę nie przestawała istnieć …] : 28 czerwca 1922 r.. s.n.] OCLC 830705244.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в https://bj.uj.edu.pl/zasoby-cyfrowe/biogramy/biogram?id=4089
  2. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  3. ↑ Narodowo-Państwowa., Unia (1922). Deklaracja programowa. [Inc.: Polska jako naród ani na chwilę nie przestawała istnieć ...] : 28 czerwca 1922 r. s.n.] OCLC 830705244.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Deklaracja programowa. [Inc.:] Polska jako naród ani na chwilę nie przestawała istnieć […] : 28 czerwca 1922 r. / [Unia Narodowo-Państwowa]
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казимир_Гартлеб&oldid=42160104