Калашник Павло Іванович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Калашник Павло Іванович | |
|---|---|
| Народився |
3 березня 1847 Хомутець, Миргородський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 26 липня 1909 (62 роки) |
Калашник Павло Іванович (в ЕСУ Калашник Павло Григорович[1]; нар. 3 березня 1847, с. Хомутець, тепер Полтавської області — пом. 26 липня 1909, там само) — український гончар.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з родини гончарів.
Автор дзбанків, куманців, свічників, ваз (ваза з 4-ма рельєфними портретами Миколи Гоголя, виготовлена до 50-річчя з дня смерті письменника, 1901), вкритих рудою або синьою поливою і рясно прикрашених ліпним орнаментом. Створював традиційний народний посуд для напоїв у вигляді «левів», «баранів», застосовуючи гравірування, свинцеве випалювання й кобальт.
Брав участь у Всеросійських виставках:
- промислово-художня виставка (Москва, 1882),
- сільськогосподарська виставка у Харкові (Харків, 1887; обидві — бронзова медаль),
- кустарно-промислова виставка (Санкт-Петербург, 1902).
Твори зберігаються в музеях Миргорода, Харкова, Полтави, Києва.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ В. М. Ханко. Калашник Павло Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
Посилання[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с., іл.
- В. М. Ханко. Калашник Павло Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |