Кантемір Юрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Кантемір
 Сотник
Загальна інформація
Народження 10 квітня 1897(1897-04-10)
м. Кіцмань, Буковина, Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Смерть 1920(1920)
Біле море
Військова служба
Приналежність ЗУНР ЗУНР
Вид ЗС Збройні сили Австро-Угорщини Збройні сили Австро-Угорщини
 УГА
Війни / битви Перша світова війна
Українсько-польська війна 1918—1919
Українсько-радянська війна
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)

Юрій (Юрко) Михайлович Кантемір (Кантимір, Кантимир) (10 квітня 1897, м. Кіцмань, Буковина1920, Біле море) — український воєнний комендант Жовкви, сотник УГА. Брат Омеляна Кантеміра.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в м. Кіцмань на Буковині в сім'ї сільського господаря. В 1907/1908—1914/1915 навчальних роках навчався в Кіцманській державній українській гімназії, де склав іспити за 6 класів. Згодом навчався у 2-й державній українсько-німецькій гімназії в Чернівцях, та у Відні, де в 1916 р. склав матуральні іспити.

Служив як однорічний доброволець у 22-му полку піхоти армії Австро-Угорщини, воював у званні лейтенанта на італійському фронті з 1917 по 1918. Навесні 1918 переведений до запасного полку в Чернівцях, де брав участь у діяльності українських товариств в Народному Домі. Восени цього року проходив службу в Жовківському повіті Галичини.

Після розвалу Австро-Угорської імперії став на службу в УГА у званні четаря. Член створеного 27 жовтня 1918 року українського військового комітету в Жовкві. Активний учасник захоплення влади українцями в Жовкві вночі з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р., перший український військовий комендант міста Жовква.

У середині листопада 1919 воював на польському фронті під Самбором, командував сотнею, пізніше куренем. 1 січня 1919 отримав звання поручника. У складі 5-ї Сокальської бригади I Корпусу УГА брав участь у Чортківській офензиві. Після переходу УГА через Збруч влітку 1919 р. воював із більшовиками і брав участь у поході об'єднаних українських армій на Київ.

Після смертельного поранення брата Омеляна 26 вересня 1919 р. встиг приїхати до нього був присутній 27 вересня 1919 р. на похороні в Могилеві.

Згодом воював на антиденікінському фронті, пізніше був іменований сотником УГА. Перехворів тифом восени 1919 р.

В ЧУГА воював на антипольському фронті у складі 2-ї бригади. Наприкінці квітня 1920 р. арештований більшовиками разом із великою групою старшин УГА та ув'язнений у концтаборі Кожухів під Москвою. 16 червня 1920 р. етапований із концтабору Кожухів до Архангельська і далі Білим морем на Соловки. По дорозі за наказом ВЧК баржу з в'язнями затоплено у відкритому морі. У числі відомих на сьогодні замордованих 135 старшин УГА числився і «Кантемір Юрій, сотник».

Юрко Кантемір разом із братом Омеляном є головними героями епічної поеми Святослава Лакусти «Дума про двох братів Кантемірів».

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Золота медаль за військові заслуги з мечами на стяжці хреста за військові заслуги,
  • Срібна медаль за військові заслуги з мечами на стяжці хреста за військові заслуги,
  • Срібна медаль хоробрості першого класу.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Володимир Старик — Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія.
  • З ц.к. ІІ. державної ґімназії в Чернівцях // «Народний голос». — 1915. — 4 вересня.
  • Рибак Я. Спомини з Жовкви // Український Скиталець. — 1921. — Ч. 7.
  • Лакуста С. Пам'яті героїв. Юрко Кантемір. // «Час». — 1931. — 14 лютого, 15 лютого, 11 березня, 23 березня, 19 травня, 3 червня.
  • Лакуста С. Дума про двох братів Кантемірів. // «Час». — 1932. — 8 квітня.
  • Микитюк Д. Українська Галицька Армія у 40-річчя її участи у Визвольних Змаганнях в 1918—1920 рр. Матеріяли до історії. Том ІІ. Вінніпеґ, 1960. — С. 33.

Посилання[ред. | ред. код]