Карацу-хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карацу-хан
Дата створення / заснування 1593
Засновник Terazawa Hirotakad
Країна  Японія
Столиця Карацу
Адміністративна одиниця Matsura districtd
Розташування штаб-квартири замок Карацуd
Замінений на Префектура Саґа
Час/дата припинення існування 1871
Мон роду Терадзава
Мон роду Окубо
Мон роду Мацудайра
Мон роду Дої
Мон роду Мідзуно
Мон роду Оґасавара

Карацу-хан (яп. 唐津藩, からつはん) — хан в Японії, у провінції Хідзен, регіоні Кюсю.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

  • Адміністративний центр: місечко Карацу в місцевості Мацура (сучасне місто Карацу префектури Саґа)
  • Дохід:
120 000 коку протягом 15931647;
83 000 коку протягом 16491678;
60 000 коку протягом 16781691;
70 000 коку протягом 16911762;
60 000 коку протягом 17621871.
  • До 1647 управлявся родом Терадзава, що належав до тодзама і мав статус володаря замку (城主).
З 1649 управлявся родом Окубо, що був переведений з Акасі-хану в провінції Харіма. Цей рід належав до фудай і мав статус володаря замку (城主). Голови роду мали право бути присутніми у гусячій залі сьоґуна.
З 1678 року управлявся родом Мацудайра гілки Оґю, що був переведений з Сакура-хану в провінції Сімоса. Цей рід також належав до фудай і мав статус володаря замку (城主). Голови роду мали право бути присутніми у гусячій залі сьоґуна.
З 1691 року управлявся родом Дої, що був переведений з Тоба-хану в провінції Сіма. Цей також рід належав до фудай і мав статус володаря замку (城主). Голови роду мали право бути присутніми у гусячій залі сьоґуна.
З 1762 року управлявся родом Мідзуно, що був переведений з Окадзакі-хану в провінції Мікава. Цей також рід належав до фудай і мав статус володаря замку (城主). Голови роду мали право бути присутніми у гусячій залі сьоґуна.
З 1762 року управлявся родом Оґасавара, що був переведений з Танаґура-хану в провінції Муцу. Цей також рід належав до фудай і мав статус володаря замку (城主). Голови роду мали право бути присутніми у залі імператорського дзеркала сьоґуна.

Правителі[ред. | ред. код]

Ім'я Роки Ранг, титул Примітки
1 Терадзава Хіротака 寺沢広高 1593 — 1633 従四位下 志摩守 Син Терадзави Хіромаси
2 Терадзава Кататака 寺沢堅高 1633 — 1647 従五位下 兵庫頭 Другий син Терадзави Хіротаки
1 Окубо Тадамото 大久保忠職 1649 — 1670 従五位下 加賀守 Старший син Окубо Тадацуне[1]
2 Окубо Тадатомо 大久保忠朝 1670 — 1678 従四位下 加賀守 侍従 Другий син Окубо Норітака[2]
1 Мацудайра Норіхіса 松平乗久 1678 — 1686 従四位下 和泉守 Старший син Мацудайри Норінаґи
2 Мацудайра Норіхару 松平乗春 1686 — 1690 従五位下 和泉守 Другий син Мацудайри Норіхіси
3 Мацудайра Норісато 松平乗邑 1690 — 1691 従四位下 和泉守 侍従 Старший син Мацудайри Норіхару
1 Дої Тосімасу 土井利益 1691 — 1713 従五位下 周防守 Другий син Дої Тосітаки
2 Дої Тосідзане 土井利実 1713 — 1736 従五位下 大炊頭 Старший син Дої Тосімасу
3 Дої Тосінобу 土井利延 1736 — 1744 従五位下 大炊頭 Старший син Дої Тосікійо[3]
4 Дої Тосісато 土井利里 1744 — 1762 従四位下 大炊頭 侍従 Другий син Дої Тосікійо[3]
1 Мідзуно Тадато 水野忠任 1762 — 1775 従五位下 和泉守 Другий син Мідзуно Моріміті[4]
2 Мідзуно Тадакане 水野忠鼎 1775 — 1805 従五位下 左近将監 Другий син Асано Мунецуне[5]
3 Мідзуно Тадаакі 水野忠光 1805 — 1812 従五位下 左近将監 Старший син Мідзуно Тадакане
4 Мідзуно Тадакуні 水野忠邦 1812 — 1817 従四位下 越前守 侍従 Другий син Мідзуно Тадаакі
1 Оґасавара Наґамаса 小笠原長昌 1817 — 1823 従五位下 主殿頭 Другий син Оґасавари Наґатаки
2 Оґасавара Наґаясу 小笠原長泰 1823 — 1833 従五位下 壱岐守 Син Сакаї Таданорі[6]
3 Оґасавара Наґао 小笠原長会 1833 — 1836 従五位下 能登守 Другий син Оґасавари Наґаясу
4 Оґасавара Наґакадзу 小笠原長和 1836 — 1840 従五位下 佐渡守 Дев'ятий син Янаґісави Ясухіро[7]
5 Оґасавара Наґакуні 小笠原長国 1840 — 1871 従五位下 中務大輔 Другий син Мацудайри Міцуцуне[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Окубо Тадацуне був старшим сином Окубо Тадатіки.
  2. Окубо Норітака був третім сином Окубо Тадатіки.
  3. а б Дої Тосікійо був представником бічної гілки роду Дої.
  4. Мідзуно Моріміті був хатамото сьоґунату.
  5. Асано Мунецуне був володарем Хіросіма-хану.
  6. Сакаї Таданорі був володарем Сьонай-хану.
  7. Янаґісава Ясухіро був володарем Кооріяма-хану.
  8. Мацудайра Міцуцуне був володарем Мацумото-хану.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

Посилання[ред. | ред. код]