Кара-Гяур Євген Миколайович
Кара-Гяур Євген Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
25 грудня 1932 Одеса, Українська СРР, СРСР | |||
Помер |
10 лютого 2009 (76 років) Севастополь, Україна | |||
Громадянство |
СРСР Україна | |||
Діяльність | актор театру, театральний режисер | |||
Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1956) | |||
У шлюбі з | Кара-Гяур Людмила Борисівна | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Євген Миколайович Кара́-Гяу́р (нар. 25 грудня 1932, Одеса — пом. 10 лютого 2009, Севастополь) — український театральний актор, режисер. Заслужений артист Татарської АРСР з 1983 року. Чоловік актриси Людмили Кара-Гяур.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 25 грудня 1932 року в місті Одесі (нині Україна). Болгарин[1]. 1956 року закінчив Київський інститут театрального мистецтва за спеціальністю «режисер драматичного театру»[1].
З серпня 1956 року по червень 1959 року працював режисером–постановником в Одеському державному театрі імені Жовтнево революції; з січня 1959 року по травень 1961 року був актором цього ж театру. З лютого 1961 року по вересень 1972 року — актор і режисер Севастопольсього російського драматичного театру імені Анатолія Луначарського. З вересня 1972 року по серпень 1987 року — актор Казанського державного академічного російського великого драматичного театру імені Василя Качалова. З серпня 1987 року — знову актор Севастопольського російського драматичного театр імені Анатолія Луначарського. Помер у Севастополі 10 лютого 2009 року.
Творчість[ред. | ред. код]
- зіграв ролі
- Крістіан де Невільєт («Сірано де Бержерак» Едмона Ростана);
- Юлій Мачек («Під каштанами Праги» Костянтина Симонова);
- П'ятьоркін («Васса Желєзнова» Максима Горького);
- Кноріс («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука);
- Раклі («Політ над гніздом зозулі» Дейла Вассермана);
- Контрадмірал («Колчак» Валентини Фролової, Михайла Кондратенка);
- Родіон Миколайович («Курортний роман» Олексія Арбузова).
- поставив вистави
- «Петрівка-38» Юліана Семенова (1964);
- «Пригоди Чанду» Альберта Іловайського (1970, роль Сатієндра);
- «Операція „Привіт“» Валерія Шавріна (1972, роль Башкатова).
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Г. М. Пермінова.. Кара-Гяур Євген Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
- Народились 25 грудня
- Народились 1932
- Уродженці Одеси
- Померли 10 лютого
- Померли 2009
- Померли в Севастополі
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Заслужені артисти Татарської АРСР
- Радянські театральні актори
- Театральні режисери СРСР
- Режисери Одеського українського музично-драматичного театру
- Актори Одеського українського музично-драматичного театру
- Актори Севастопольського російського драматичного театру
- Режисери Севастопольського російського драматичного театру
- Персоналії:Казанський драматичний театр імені Василя Качалова
- Болгари в Україні