Карл-Зіґфрід фон Георг
| Карл-Зіґфрід фон Георг | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Carl-Siegfried Ritter von Georg | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Народився |
27 серпня 1886 Q2010520?, Швайнфурт, Нижня Франконія, Баварія, Німецька імперія | ||||||||||||||
| Помер |
26 вересня 1957 (71 рік) Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН | ||||||||||||||
| Країна |
 Німеччина | ||||||||||||||
| Діяльність | офіцер | ||||||||||||||
| Знання мов | німецька | ||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||||
| Членство | СС | ||||||||||||||
| Військове звання | Корветтен-капітан, гауптштурмфюрер | ||||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||
Карл-Зіґфрід Ріттер фон Георг (нім. Carl-Siegfried Ritter von Georg; 27 серпня 1886 — 26 вересня 1957, Кельн) — німецький морський офіцер, корветтен-капітан, гауптштурмфюрер СС. Кавалер орденів Pour le Mérite, військового ордена Максиміліана Йозефа, з яким також одержав особистий дворянський титул, та Німецького хреста в сріблі.
Біографія[ред. | ред. код]
Третій з шести дітей промисловця і баварського королівського комерційного радника Вільгельма Бальтазара Георга і його дружини Рози. В 1905 році поступив на службу кадетом в кайзерліхмаріне. Учасник першої світової війни, з січня 1916 року служив у підводному флоті. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Всього за час бойових дій Георг потопив 76 кораблів загальною водотоннажністю 111 415 брт і пошкодив 7 кораблів (19 675 брт). Після війни продовжив службу в рейхсмаріне, однак 28 серпня 1920 року звільнений у зв'язку з участю в Каппському заколоті. Після звільнення певний час був командиром батальйону 3-ї морської бригади фон Левенфельда. Британська влада звинуватила Георга у воєнних злочинах, однак у 1923 році зняла звинувачення.
З 1925 року — власник компанії v. Georg & Co в Гамбурзі, в 1928 році вступив у Спілку вільних підприємців. З 1933 року — член правління компанії Adlerwerke, з 1937 року — також член Спілки металургів (Франкфурт-на-Майні). 1 травня 1933 року вступив у НСДАП (партійний квиток №3 279 693), 30 січня 1938 року — в СС (членський номер 291 154).
27 серпня 1939 року призваний на службу в крігсмаріне, з 11 вересня 1939 року — керівник групи озброєнь головного управління відділу будівництва військових кораблів ОКМ. Також з 1 квітня по 1 серпня 1943 року — начальник морського спецштабу «Італія» рейхсміністерства озброєнь і військової промисловості. 28 квітня 1945 року відправлений у відставку. 8 травня 1945 року взятий у полон, звільнений 19 грудня 1947 року. Після звільнення і до самої смерті був партнером і виконавчим диреткором континентальної компанії в Кельні, яка займалась металургією і виробництвом хімічної продукції.
Звання[1][ред. | ред. код]
- Мосрький кадет (1 квітня 1905)
- Фенріх-цур-зее (7 квітня 1906)
- Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1908)
- Оберлейтенант-цур-зее (27 січня 1911)
- Капітан-лейтенант (19 квітня 1916)
- Оберштурмфюрер СС (30 січня 1938)
- Гауптштурмфюрер СС (30 січня 1939)
- Корветтен-капітан (1 червня 1940)
- Фрегаттен-капітан (1 липня 1942)
Нагороди[1][ред. | ред. код]
- Орден Корони (Пруссія) 4-го класу
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (15 грудня 1915)
- Лицарський хрест королівського ордена дому Гогенцоллернів з мечами (18 серпня 1917)
- Pour le Mérite (24 квітня 1918)
- Лицарський хрест військового ордена Максиміліана Йозефа (Королівство Баварія) (25 квітня 1918)
- Нагрудний знак підводника
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (15 лютого 1945)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Kapitänleutnant Carl-Siegfried Ritter von Georg - German and Austrian U-boats of World War One - Kaiserliche Marine - uboat.net. uboat.net. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 31 травня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Rudolf von Kramer und Otto Freiherr von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA – Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden Kriegstaten und Ehrenbuch 1914–1918, Selbstverlag des königlich bayerischen Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966.
- Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweng: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs Band 1: A–G, Biblio Verlag Osnabrück 1999, ISBN 3-7648-2505-7, S. 477–478.
- Rangliste der Kaiserlich Deutschen Marine, Hrsg.: Marinekabinett, Ernst Siegfried Mittler und Sohn, Berlin 1918, S. 42
- Народились 27 серпня
- Народились 1886
- Уродженці Швайнфурта
- Померли 26 вересня
- Померли 1957
- Померли в Кельні
- Члени НСДАП
- Кавалери Срібного німецького хреста
- Кавалери хреста Воєнних заслуг I класу з мечами
- Кавалери хреста Воєнних заслуг II класу з мечами
- Кавалери ордена Корони 4-го класу (Пруссія)
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Ганзейським хрестом (Гамбург)
- Кавалери ордена «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
- Кавалери ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери ордена «Pour le Mérite»
- Кавалери лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Пруссія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Німецькі підводники Першої світової війни
- Командири підводних човнів
- Учасники Каппського заколоту
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Гауптштурмфюрери СС
- Корветтен-капітани крігсмаріне
- Німецькі підприємці
- Підприємці XX століття