Карікала Чола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карікала Чола
கரிகால சோழன்
Карікала Чола
Карікала Чола
Бронзова статуя Карікали Чола
Правитель Чола
270 — 190 до н. е.[1]
Попередник: Іламчетчені
Спадкоємець: Недункіллі
 
Народження: 1 століття
Смерть: 2 століття
Релігія: Індуїзм
Рід: Чола
Батько: Іламчетчені
Діти: Наланкіллі
Недункіллі
Мавалаттан

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Карікала Чола(там. கரிகால சோழன்) — південноіндійський правитель Чола. Вважається найвидатнішим правителем з ранніх Чола. Існують суперечності у визначенні періоду його правління, але більшість вважають, що його царювання завершилось 190 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був сином Іламчетчені[2]. Ім'я Карікала означає людина з обпаленою ногою, що є нагадуванням про подію, що сталась у перші роки його життя. Деякі дослідники вважають, що ім'я Карікали складається з двох тамільських слів карі та калан, що означає убивця слонів.

Завоювання[ред. | ред. код]

Карікала боровся проти царів з династій Чера та Пандья[3]. В результаті битви при Венні (біля сучасного Тханджавура[4]) Карікала поклав початок руйнуванню союзу, що був сформований проти нього[5]. Цар Чера, який зазнав поранення спини під час битви, покінчив з життям. Перемога у битві при Венні допомогла Карікалі значно зміцнити свою владу, а також отримати гегемонію серед трьох царств.

Будівництво[ред. | ред. код]

Дамба Калланай на річці Кавері

Карікалі приписують зведення дамб уздовж берегів річки Кавері[3][6]. Однією з найвідоміших таких дамб є Калланай[7], що є однією з найдавніших водозахисних споруд у світі, що досі експлуатуються[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sastri, стор. 112
  2. Purananuru — 266
  3. а б Majumdar, стор. 137
  4. Nilakanta Sastri, A History of South India, стор. 112—113
  5. Tripathi, стор. 458
  6. History of ancient India, стор. 478
  7. Singh, Vijay P.; Ram Narayan Yadava (2003). Water Resources System Operation: Proceedings of the International Conference on Water and Environment. Allied Publishers. с. 508. ISBN 81-7764-548-X. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 25 грудня 2016.
  8. This is the oldest stone water-diversion or water-regulator structure in the world (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2007. Процитовано 25 грудня 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sastri, K. A. Nilakanta. A History of South India: From Prehistoric Times to the Fall of Vijayanagar.
  • Hermann, Kulke; Rothermund D (2001) [2000]. A History of India. Routledge. ISBN 0-415-32920-5.
  • Majumdar, R.C (1987). Ancient India. India: Motilal Banarsidass Publications. ISBN 81-208-0436-8.
  • Mudaliar, A.S (1984) [1931]. Abithana Chintamani. New Delhi: Asian Educational Services.
  • Nilakanta Sastri, K.A (1984) [1935]. The CōĻas. Madras: University of Madras.
  • Nilakanta Sastri, K.A (2002) [1955]. A History of South India. New Delhi: OUP.
  • Tripathi, Rama Sankar (1967). History of Ancient India. India: Motilal Banarsidass Publications. ISBN 81-208-0018-4.
  • Iyengar, P. T. Srinivasa (1929). History of the Tamils from the Earliest Times to the Present Day.
  • Raghava Iyengar, R. (1951). Pattinapalai, Research Monograph. Chidambaram: Annamalai University Publications.