Катерина Олевська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Олевська
Псевдо Катя Олевська
Народилася 1917(1917)
Київ
Померла 9 травня 2009(2009-05-09)
Країна  Україна
Діяльність дикторка

Катерина Олевська (відома як Катя Олівська нар. 1917, Київ, Україна — пом. 9 травня 2009, Ізраїль, ) — іспаномовна радіоведуча, яка десятиліттями працювала на радянській міжнародній радіостанції «Радіо Москва».

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася у 1917 році у Києві в єврейській родині.[1] У п'ятирічному віці переїхала з батьками до Мексики через погроми. У Мексиці вона вивчала іспанську мову. Дівчина повернулася до України на початку 1930-тих років.[2] У Києві працювала перекладачем з іспанської мови для іноземців, які відвідують Радянський Союз. У Москві в 1937 році, серед інших туристів, вона познайомилася з Луїсом Чечіні, диктором радіомовлення «Москва». Олевська приєдналася до радіо «Москва». Катерина пропрацювала там багато років. З 1973 по 1989 рік була учасницею програми «Слухайте Чилі», яку готувало «Радіо Москва».

Після розпаду Радянського Союзу Катерина Олівська іммігрувала до Ізраїлю, де проживала до самої смерті в 2009 році.[3]

Відзнаки[ред. | ред. код]

1 липня 2009 року вона отримала посмертну відзнаку в Сантьяго де Чилі від Кола журналістів Сантьяго, Національної ради та Столичної ради Коледжу журналістів Чилі від групи друзів та колишніх колег.[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. La voz judía que dio esperanzas a los perseguidos chilenos (PDF). La Palabra Israelita. 10 de julio de 2009. Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2014. Процитовано 21 de noviembre de 2014.
  2. En recuerdo de Katya Olevskaya. La Voz de Rusia. 14 de mayo de 2009. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 de noviembre de 2014.
  3. Homenaje a Katia Olevskaya. La Nación. 13 de junio de 2009. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 de noviembre de 2014.
  4. Chilenos rindieron homenaje a Katia Olevskaya. La Voz de Rusia. 7 de julio de 2009. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 de noviembre de 2014.