Керстін Гессельгрен
| Керстін Гессельгрен | |
|---|---|
| швед. Kerstin Hesselgren[1] | |
 | |
| Народилася |
4 січня 1872[2][5][…] Гуфорс, Євлеборґ, Швеція[2][6][…] |
| Померла |
19 серпня 1962[2][3][…] (90 років) Kungsholm parishd, Швеція[2][3][…] |
| Країна |
 Швеція |
| Діяльність | політична діячка, factory inspector, labour inspector |
| Галузь | women's suffrage in Swedend[1] |
| Знання мов | шведська |
| Членство | Fogelstadsgruppend[3], Q10685090? (1947)[3] і Tolfternad |
| Посада | member of the First Chamberd[2][3][…], член Другої палати риксдагуd[3][8] і member of the First Chamberd[8] |
| Партія | Free-minded National Associationd (1923)[3][8], Q111478524? (1934)[8], Q111478524? (1937)[8] і Folkpartiet (Sweden)d (1944)[8] |
| Батько | d |
| Автограф |
.png){kind=small} |
| Нагороди | |
Керстін Гессельгрен (4 січня 1872, Гуфорс, Євлеборґ — 19 серпня 1962, Kungsholm parishd) — шведська політикиня та феміністка, перша жінка, обрана в 1921 році за пропозицією лібералів за підтримки соціал-демократів до верхньої палати шведського парламенту після уведення жіночого виборчого права.
Біографія[ред. | ред. код]
Гессельгрен народилася 1872 року в Торсакері у Єстрікланді у родині лікаря Густава Альфреда Гессельгрена та Марії Маргарети Верн старшою в родині з шести дітей.[9]
Спочатку її навчала гувернантка вдома, а потім Керстін навчалася у школі для дівчат у Швейцарії. У 1895 році закінчила фельдшерську школу в Упсалі. Наступного року вона очолила Школу вітчизняних наук у Стокгольмі. Перебуваючи у відпустці, вона отримала кваліфікацію санітарного інспектора в Бедфордському коледжі в 1905 році і залишила коледж і свою роботу в 1906 році[9].
Гессельгрен ніколи не вступала в шлюб.
Початок кар'єри[ред. | ред. код]
Керстін Гессельгрен працювала санітарною інспекторкою у Стокгольмі в 1912—1934 роках та паралельно інспекторкою шкільної кухні в 1909—1934 роках. Спочатку вона хотіла стати лікаркою, але через слабке здоров'я її вважали непридатною для професії. Натомість здобула освіту за професією санітарного інспектора, щоб зосередитися на покращенні власного стану здоров'я через перевірку та покращення умов життя в столиці, які на той час були жахливими для робітничого класу. Їй вдалося внести покращення, що зробило її відомою в політичних колах.
Керстін Гессельгрен була обрана головою Шведського шкільного вчительського товариства 1906 року. Цю посаду вона обіймала до 1913 року. З 1913 по 1934 рік очолювала інспекцію умов праці жінок. Вона була однією із засновників журналу Tidevarvet у 1923 році[10]
У липні 1925 року Гессельгрен взяла участь і виступила на Першій міжнародній конференції жінок у науці, промисловості та торгівлі, що відбулася в Лондоні, організованій Керолайн Гаслетт і Британським жіночим інженерним товариством.[11]
Починаючи з 1906 року виконувала ряд політичних доручень.
Політична діяльність[ред. | ред. код]
Керстін Гессельгрен не отримала підтримки виборців в Ілліс у 1918 році, натомість в 1921 році вона стала однією з п'яти перших жінок, обраних до шведського парламенту після уведення виборчого права для жінок, поряд з Неллі Тюрінг (соціал-демократка), Агдою Остлунд (соціал-демократка), Елізабет Тамм та Бертою Веллін (консерваторка) у нижній палаті. Гессельгрен, таким чином, стала першою жінкою, обраною до Верхньої палати. Вона перебувала у складі партії лібералів у 1922—1923 та 1937—1944 роках, а також незалежною у 1923—1937 роках. Однак до 1934 року вона формально називала себе назалежною від жодної партії в парламенті, оскільки була обрана за підтримки двох партій. Керстін Гессельгрен була обрана віцеголовою другого законодавчого комітету парламенту в 1939—1944 роках, а також у цій якості першою представницею своєї статі у Швеції.
Керстін Гессельгрен, будучи першим представником своєї статі в парламенті, вважала себе речником жінок у верхній палаті. Гессельгрен була активною з вирішення гендерних і соціальних питань: працювала над рівним доступом жінок до всіх політичних посад і рівною зарплатою для обох статей, для легалізації сексуальної освіти і контрацепції, зниження покарання за аборти. Вона була добре відома і викликала багато уваги до цих питань. Багато її ідей були натхненні її наставницею, політиком Емілією Бруме.
Гессельгрен померла у Стокгольмі у 90-річному віці.
Університет Гетеборга заснував премію запрошеного професора імені Керстін Гессельгрен на її честь. Премію присуджують видатним дослідницям у соціальних або гуманітарних науках.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б http://www2.ub.gu.se/kvinndata/portaler/rostratt/pdf/rostrattsfragan.pdf
- ↑ а б в г д е Kerstin Hesselgren — 1917.
- ↑ а б в г д е ж и к Kerstin Hesselgren 1872-01-04 — 1962-08-19 Yrkesinspektör, feminist, riksdagsledamot
- ↑ а б в Sveriges dödbok 1860–2017 — 7 — Sveriges Släktforskarförbund, 2018.
- ↑ а б Torsåkers kyrkoarkiv, Gävleborgs län, Födelse- och dopböcker, SE/HLA/1010208/C/8 (1862-1874), bildid: A0014819_00179
- ↑ Swedish Census 1910 — Riksarkivet.
- ↑ Sveriges riksdag 1924 : porträttalbum — 1925. — С. 40. — 147 с.
- ↑ а б в г д е Two-Chamber Parliament 1867–1970. — 1985. — Т. 1. — С. 107.
- ↑ а б Hesselgren, Kerstin (1872-1964) (амер.). Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 25 квітня 2022.
- ↑ Lene Buchert. Hesselgren, Kerstin (1872-1964). Performance Magazine. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ The Woman Engineer. www2.theiet.org. Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 8 квітня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Стіг Гаденіус, Торбйорн Нільссон і Гуннар Оселіус (1996). Шверська історія. Борос: Боньє Альбс.ISBN 91-34-51857-6 .
- Tvåkammarriksdagen 1867—1970 (Almqvist & Wiksell International 1990), група 4, с. 96-97
- Nordisk familjebok / Uggleupplagan. 36 [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] Доповнення. [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] Глобус — Kövess [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Керстін Хессельгрен, urn: sbl:12947, Svenskt biografiskt lexikon (art av Ruth Hamrin-Thorell), hämtad 2015-05-02. [Архівовано 6 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Керстін Гессельгрен [Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.] на сайті Svenskt kvinnobiografiskt lexikon
|
