Кизильський район
| Кизильський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
рос. Кизильский район | |||||
| |||||
| |||||
| Муніципальне утворення: муніципальний район | |||||
| село | Кизильське | ||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Область | Челябінська область | ||||
| |||||
| Номерний знак | 74, 174 | ||||
| Офіційна мова | російська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 23 747 (2015) | ||||
| - густота | 5,38 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 4 413 км² | ||||
| Часовий пояс | MSK+2 (UTC+5) | ||||
| Дата заснування | 1926 | ||||
| Голова районної адміністрації |
Макаров Євген Олександрович | ||||
| Вебсайт | kizil74.ru | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
.png)
Кизильський район — муніципальне утворення в Челябінській області Російської Федерації.
Адміністративний центр — село Кизильське.
Географія[ред. | ред. код]
З Кизильським районом межують: на півночі — Агаповський район, на сході — Карталинський район та Брединський район, на півдні — Оренбурзька область, на заході р Сібай, Республіка Башкортостан.
Історія[ред. | ред. код]
У червні 1743 року губернатором Оренбурзької губернії І. І. Неплюєвим були засновані фортеці і редути вздовж річки Яїк (з 1774 року — річка Урал) нової військової лінії, розмежовуючи землі Росії від степів кочівних киргиз-кайсаків. У тому числі при злитті річок Великої Кизил і Яїк поставлена фортеця Кизильська. Назва дана від тюркського слова «Кизил», що означає «червоний».
Район утворено 4 листопада 1926 року.
Економіка[ред. | ред. код]
Кизильський район — сільськогосподарський. У районі займаються зерновим землеробством і тваринництвом.
Археологія[ред. | ред. код]
Поблизу села Полоцьке знаходиться 15 курганів бронзової доби[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Вчений: незвичайний череп, знайдений челябінськими археологами, належав жінці. Архів оригіналу за 11 Грудня 2015. Процитовано 9 Листопада 2015.
| |||||
| ||||||||||
