Кисорицька волость
| Кисорицька волость | ||||
| Центр | Кисаричі | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 71 705 (1885) | |||
| Населення | 4298 осіб (1885) | |||
| Густота | 5.5 осіб / км² | |||
| Наступники | ґміна Кісориче | |||
Кисорицька волость — адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Кисоричі
Склад[ред. | ред. код]
Станом на 1885 рік складалася з 9 поселень, 9 сільських громад. Населення — 11777 осіб (2243 чоловічої статі та 2065 — жіночої), 516 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 6357 | 3066 |
| Приватної власності | 64061 | 980 |
| Казенної власності | - | — |
| Іншої власності | 1287 | 229 |
| Загалом | 71705 | 4275 |
Основні поселення[ред. | ред. код]
- Кисоричі колишнє власницьке село за 175 верст від повітового міста, волосне правління, 394 особи, 60 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Борове — колишнє власницьке село, 494 особи, 73 двори, православна церква, водяний млин.
- Голиші — колишнє власницьке село при річці Приході, 444 особи, 76 дворів, православна церква, водяний млин.
- Карпилівка — колишнє власницьке село, 789 осіб, 91 двір.
- Рокитне — колишнє власницьке село, 860 осіб, 126 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин.
Під владою Польщі[ред. | ред. код]
| Гміна Кісориче | |
| 1920—1939 | |
| Воєводство | Поліське, Волинське |
|---|---|
| Повіт | Сарненський |
| Адмінцентр гміни | Кисоричі |
| Тип гміни | Сільська |
| Громади | 21 |
| Населення (1921) • населення • густота населення |
12 214 |
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 1 волость Овруцького повіту — нею була Кисорицька волость (без сіл Калинівка та Майдан, що залишилися у складі УСРР), яка називалася надалі ґміна Кісориче та приєднали окремі села Олевської (Будки-Сновидовицькі, Дерть, Залав'я, Остки, Сновидовичі) та Юрівської (Біловіж, Дубно, Кам'яне, Купель, Мушні, Обсіч) волостей, що опинилися на захід від нового кордону.
Польською владою на території ґміни велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 21 громади[2]:
- Олександрівка — село: Олександрівка та хутори: Діброва, Пічки, Пильня і Попадя;
- Біловіж — село: Біловіж та хутори: Біловіж, Борисівка, Довге, Ясиновець, Красна-Гола, Кам'янка, Кривушка, Копин, Калин, Милячі, Пруси, Рудня, Снопищі, Стібок, Уріччя, Желіхове, Зелене, Зимники і Залужжя;
- Борове — село: Борове та хутори: Чорна-Нивка, Діброва, Перевора, Топилище, Вовнище, Воротець і Загалля;
- Буда — село: Буда та хутір: Боровина;
- Будки-Борівські — село: Будки-Борівські, лісничівка: Будки-Борівські та хутір: Койлове;
- Будки-Сновидовицькі — село: Будки-Сновидовицькі;
- Дерть — село: Дерть;
- Довгань — село: Довгань;
- Галич — село: Галич та хутори: Корені, Марин і Свинники;
- Карпилівка — село: Карпилівка, хутори: Бистричка, Березники, Хвошне і Калища та надлісництво: Карпилівка;
- Кисоричі — село: Кисоричі, фільварок: Кисоричі, та хутори: Добрий-Острів, Островок і Вилики-Ліс;
- Масевичі — село: Масевичі та хутори: Горовашка, Кутиха, Кутиха-Дальша, Камінь, Підшубцем, Пухля-Масевицька, Рогів і Занакатом;
- Мушні — село: Мушні та хутір: Лібухів;
- Нетреба — село: Нетреба, хутір: Дерманка та гаївка: Нетреба;
- Окопи — село: Окопи;
- Рокитне — село: Рокитне та хутори: Берці, Чисто-Лужа, Церквище, Долибини, Діброва, Дубровиця, Кривуха, Коржі, Льова, Липники, Мольничищі, Мутвиця, Низька-Нива, Осовуха, Острів, Остки, Підгало, Підріччя, Свинка, Ровищі, Совця-Виничів, Слижі, Залісом, Залядом, Завіччя;
- Рудня-Льва — село: Рудня-Льва, фільварок: Рудня-Льва та хутори: Діброва, Фасичин, Граби, Кам'яний Брід і Вудерівка;
- Сновидовичі — село: Сновидовичі, хутори: Бодля, Бедрива, Хлопишів, Чортиха, Дубне, Дуків, Гола-Нива, Грем'ячка, Гусь, Якубів-Груг, Янчівка, Крутилівка, Каців, Красна-Гірка, Кам'яниця, Клищі, Мідне, Новий-Двір, Новосільська, Пічки, Пересічне, Підози, Вісь, Сріблянка, Ставок, Сілищі, Волочок, Вовча-Гірка, Засобицький, Закльче, Заязвинець, Журавель і Замочок, селище: Остки та надлісництво: Остки;
- Старики — село: Старики та хутори: Ямне, Мокре, Плучник, Слободі і Вудерівка;
- Залав'я — село: Залав'я, лісничівка: Залав'я та хутори: Блежівський, Кобила, Шуляки, Вижички і Забара.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням Рокитнівського району.
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 77-78 [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||
