Класичний Ваймар
Класичний Ваймар | |
Країна | Німеччина |
---|---|
Адміністративна одиниця | Веймар |
Статус спадщини | світова спадщина ЮНЕСКО |
Критерій Світової спадщини (2005) | (iii)d[1] і (vi)d[1] |
Класичний Ваймар у Вікісховищі |
Координати: 50°58′59″ пн. ш. 11°19′00″ сх. д. / 50.98333333002777579° пн. ш. 11.31666667002777870720820° сх. д.
Класичний Ваймар — історичний ансамбль міста Ваймара, внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у грудні 1998 року. Ансамбль включає одинадцять різних, переважно «асоціативних» пам'яток міста Веймар, цінність яких формується з поєднання історичних подій, будівель та їхнього автентичного оздоблення.
Культурно-історична класифікація[ред. | ред. код]
Ансамбль «Класичний Веймар» є унікальним свідченням минулої культурної епохи — «Веймарська класика», придворної та буржуазної культури, підготовленої європейським, буржуазним Просвітництвом у центральноєвропейському місті-резиденції близько 1800 року.
ЮНЕСКО обґрунтувала включення Ваймара до Списку світової спадщини «великою художньо-історичною важливістю громадських і приватних будівель і паркових ландшафтів часів розквіту класичного Ваймара» і «видатною роллю Ваймара як інтелектуального центру наприкінці 18-го і початок 19-го століття».
«Ваймарський класицизм» сприйняв традиції та прогресивні впливи світової культури та вийшов далеко за межі національних кордонів за значенням і впливом і стала частиною світової культури. Тут створювалися літературні твори виняткової ваги, які відрізнялися космополітизмом, загальноосвітніми стандартами та гуманістичними прагненнями. Ваймар став осередком європейських інтелектуальних течій: у 1772 році до міста-резиденції приїхав поет Крістоф Мартін Віланд, у 1775 році Йоганн Вольфганг фон Гете, роком пізніше Йоганн Готфрід Гердер, а в 1799 році Фрідріх Шиллер. Смерть Гете в 1832 році ознаменувала кінець «Веймарського класицизму».
В архіві Гете та Шиллера та бібліотеці герцогині Анни Амалії рукописи та книги є матеріальними свідченнями класичної ваймарської літератури. Численні пам'ятники, що збереглися у вражаючій щільності та автентичності, розповідають про середовище проживання поетів, їхніх меценатів та про зразкові художні, архітектурні, містобудівні та ландшафтні досягнення того часу.
Пам'ятки «Класичного Ваймару»[ред. | ред. код]
Об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО «Класичний Веймар» включає (див. зображення праворуч):
- Будинок Гете (Haus am Frauenplan)
- Будинок Шиллера
- Місця, пров'язані з Гердером — Церква Гердера (міська церква Св. Петра і Павла), будинок Гердера та стара гімназія у Веймарі
і (фото нижче):
- Веймарський міський палац
- Віттумський палац
- Бібліотека герцогині Анни Амалії
Міський палац | Палац Віттум | Бібліотека герцогині Анни Амалії |
- парк на Ільмі з римським будинком, садовим будинком Гете та садом Гете на зірці
Парк на Ільмі | Римський будинок | садовий будинок |
- Палац Бельведер і палацовий парк із оранжереєю
- Замок і парк Еттерсбург
- Замок і замковий парк Тіфурт
Палац Бельведер | Еттерсбурзький замок | Замок Тіфурт |
- історичний цвинтар у Ваймарі з королівським склепом
королівська гробниця |
Фільм[ред. | ред. код]
- Уте Гайслер (сценарій і режисура), Гольґер Шюппель (оператор): Schätze der Welt — Weimar — Die Stadt im Park (Скарби світу — Веймар — Місто в парку; 14:33 хв.)
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Класичний Веймар на сайті Німецької комісії у справах ЮНЕСКО
- Веб-сайт Klassik Stiftung Weimar на об'єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО міста Веймар
- Класичний Веймар на сайті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Німеччина e. В
|