Клименко Олег Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Клименко
Олег Олександрович Клименко
Народився 15 жовтня 1951(1951-10-15) (72 роки)
с. Усть-Путила, Усть-Путильська громада, Путильський район, Чернівецька область, Україна
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Чернівецький університет
Військове звання  Полковник
Нагороди Тернопільська обласна премія імені Богдана Лепкого

Олег Олександрович Клименко (псевдо — О. Гайдай; нар. 15 жовтня 1951, с. Усть-Путила, Україна) — український військовик (полковник), історик, письменник, краєзнавець, кандидат історичних наук (2000). Член Національної спілки журналістів України (2004). Тернопільська обласна премія імені Богдана Лепкого (2018)[1][2][3]. Брат Вадима Клименка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Олег Клименко народився 15 жовтня 1951 року в селі Усть-Путилі, нині Усть-Путильської громади Путильського району Чернівецької области України.

Закінчив історичний факультет Чернівецького університету (1974).

Доробок[ред. | ред. код]

Співавтор наукових досліджень «Біфони» (1995), «Хто пожав “Бурю?”: Армія Крайова на Тернопільщині. 1941—1945» (1996), «Предтеча: Польський рух Опору на Тернопільщині 1939—1941 рр.» (2002), «Міська геральдика Тернопільщини» (2003).

Автор книг «Грошові документи ОУН (бофони) 1939—1952 років» (1999)[4], роману-хроніки «Там, за Збручем» (2018)[5][6][7][8][9][10], історичної трилогії «Вирівнювання» Збруча» (2019)[11], понад 30 статей із нумізматики, геральдики і грошового обігу, історії польського руху Опору та діяльності ОУН і УПА під час Другої світової війни.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. WS: s:Розпорядження Тернопільської ОДА та обласної ради від 16 серпня 2019 року № 516-од
  2. Дмитрук, Г. Названо лауреатів обласних премій у галузі культури // Вільне життя плюс. — 2019. — № 64 (9 серп.). — С. 1.
  3. Чаплинська, Х. Забуяло культурне суцвіття // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 32 (14 серп.). — С. 7.
  4. Бофони: повстанська валюта // Шлях перемоги. — 2008. — 22 жовт. — С. 4.
  5. Гаврильцьо, І. А якби Олег Клименко не приніс? // Вільне життя плюс. — 2018. — № 103 (21 груд.). — С. 8. — (Презентації).
  6. Грещук, Г. СБУ дослідила повстанські гроші-бофони // Свобода. — 2008. — 24 жовт. — С. 5. — (Тайне стає явним).
  7. Золотнюк, А. Роман-хроніка про наші землі // Вільне життя плюс. — 2018. — № 79 (12 жовт.). — С. 6. — (Новинка).
  8. Мельничук Б., Фарина, І. Запросини прозаїка на урок історії та ... іронії // Літературний Тернопіль. — 2018. — № 4. — С. 54—56.
  9. Мельничук Б., Фарина, І. Продовження уроку історії та іронії // Вільне життя плюс. — 2019. — № 12 (15 лют.). — С. 6. — (Рецензія).
  10. Золотнюк А. Тернополянин написав про Другу світову з гумором [Архівовано 29 Листопада 2021 у Wayback Machine.] // Терен. — 2018. — 3 жовтня.
  11. Клименко Олег Олександрович [Архівовано 29 Листопада 2021 у Wayback Machine.] // Навчальна книга «Богдан».

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Зовнішні відеофайли
Олег Клименко в Тернополі репрезентував роман «Пальпація» з трилогії «Вирівнювання Збруча» на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2019. — 24 жовтня.