Координати: 50°25′45″ пн. ш. 25°40′22″ сх. д. / 50.42917° пн. ш. 25.67278° сх. д. / 50.42917; 25.67278
Очікує на перевірку

Кліщиха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кліщиха
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Дубенський
Тер. громада Привільненська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56040270070037539
Основні дані
Засноване 1592
Населення 24 (на 1 січня 2021 р.)
Площа 0,208 км²
Густота населення 182,69 осіб/км²
Поштовий індекс 35620
Телефонний код +380 3656
Географічні дані
Географічні координати 50°25′45″ пн. ш. 25°40′22″ сх. д. / 50.42917° пн. ш. 25.67278° сх. д. / 50.42917; 25.67278
Середня висота
над рівнем моря
207 м
Місцева влада
Адреса ради 35622, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Привільне, вул. Грушевського, 4
Карта
Кліщиха. Карта розташування: Україна
Кліщиха
Кліщиха
Кліщиха. Карта розташування: Рівненська область
Кліщиха
Кліщиха
Мапа
Мапа

Кліщиха (до 23 вересня 2008 року  Клещиха)  — село в Україні, у Привільненській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 24 особи[1].

Розташування

[ред. | ред. код]

Село розташоване на Волинській височині, за кілька км від траси Київ-Чоп, на схід від ур. Ліс Кліщиха, за 5 км від міста Дубно. Входить до складу Привільненської ОТГ.

Межує із містом Дубно та селами Мятин, Кривуха.

Дало назву урочищу Ліс Кліщиха, на захід від села.

Через розміщення автобусної зупинки аж за 3 км в селі Малі Сади, Кліщихою часто називають частину цього села, що прилягає до урочища Ліс Кліщиха.

"Якщо рейсовий автобус на Мильчу доставить вас до зупинки край лісу, на якій метровими літерами виведено “Кліщиха”, то не вельми радійте. Це якийсь мудрагель так назвав одну із вулиць села Малі Сади. Для того, щоб потрапити у Кліщиху, доведеться добрих п'ять кілометрів лісом пройти. А до райцентру звідси рукою подати. Краєзнавці пояснюють походження назви села його розміщенням: мовляв, хати туляться до лісу, як кліщ до тіла присмоктується. Нині належить до Іваннівської сільради. Тут 14 будинків, де мешкають 20 чоловік, з яких 9 пенсіонерів і 3 діток. Село двічі називали неперспективним. Ще станом на 1 січня 1998 року тут у 26 дворах мешкали 75 хліборобів. Зараз селяни невесело жартують, вкладаючи зовсім інший зміст у відому приповідку: “Чого у нас тільки немає!” Найприкріше, що працездатним тут ніде рук прикласти. Колись віддалену бригаду колгоспу “Правда” називали “маленьким Китаєм”, бо лише буряківнича ланка нараховувала 34 жінки. А були ще й звіроферма, десятки пар коней, ферма молодняку. Після реформування АПК не стало нічого. Відсутні медпункт, школа,магазин, поштове відділення, культурний і побутовий заклади. Не працюють радіоточки, немає телефону, не ходить автобус.[2]

Над самою трасою Київ-Чоп між селом та містом Дубно в урочищі Шибена гора на площі біля 4 га зростає анемона велика або лісова.

Історія

[ред. | ред. код]

Окраїною села проходить дорога Дубно-Млинів-Яловичі (переважно з бруківки), яка збігається з давнім шляхом, який сполучав Остріг, Дубно, Млинів та Луцьк.

За однією з версій село засноване 1592 року, хоча на картах того та наступних століть не значилось (можливо в якийсь із періодів воно було зруйноване). За іншою версією, його у ХІХ ст заснував чеський переселенець Якуб Оремба, який переманив сюди з-під Клеваня земляків Коваржів, з якими породичався.[2]

Село входило до складу Дубенської волості, згодом ґміни Дубно.[3]

В 1946 році, після виїзду чехів, поруйнували будинки, викорчували садки, засипали криниці. Та з часом повернулися люди на старі дворища, зажили однією сім’єю нащадки чехів, поляків, українців.[4]

Станом на 1 вересня 1946 року, як хутір, входить до складу Кривухівської сільської ради. Пізніше приєднано до Іваннівської с/р.

30 червня 2019 року відбулись довибори до Привільненської с/р, село увійшло до складу даної ОТГ.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 37 97.37%
російська 1 2.63%
Усього 38 100%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Паспорт Привільненської ТГ (PDF). Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 17 квітня 2021.
  2. а б На узбіччі цивілізації - Piвнe-Paкуpc. Рівне-Ракурс (укр.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
  3. Карта періоду Другої Речі Посполитої (1921-1939рр). Архів оригіналу за 18 липня 2017. Процитовано 30 вересня 2018.
  4. Про цивілізацію тут лише чули. Провінційка - портал новин (рос.). Архів оригіналу за 30 квітня 2022. Процитовано 25 листопада 2019.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]