Козельськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козельськ
рос. Козельск

flag of Kozelskd Герб
Прапор Герб

Координати 54°02′07″ пн. ш. 35°46′36″ сх. д. / 54.035277777805553967° пн. ш. 35.77666666669443885° сх. д. / 54.035277777805553967; 35.77666666669443885Координати: 54°02′07″ пн. ш. 35°46′36″ сх. д. / 54.035277777805553967° пн. ш. 35.77666666669443885° сх. д. / 54.035277777805553967; 35.77666666669443885

Країна  Росія[1]
Адмінодиниця Q27566058?[1]
Дата заснування 12 століття
Перша згадка 1146
Площа 10 км²
Висота центру 150 м
Населення 7953 осіб (1857)[2],
7530 осіб (1859)[3],
7325 осіб (1868)[4],
5619 осіб (1897)[5],
6358 осіб (1913)[6],
3957 осіб (1920)[7],
4911 осіб (1923)[8],
5707 осіб (1926)[9],
5793 осіб (1931)[10],
8182 осіб (1939)[11],
12 114 осіб (1959)[12],
13 026 осіб (1970)[13],
19 789 осіб (1979)[14],
19 735 осіб (1989)[15],
19 900 осіб (1992)[16],
20 200 осіб (1994)[16],
20 600 осіб (1996)[16],
20 800 осіб (1998)[16],
20 800 осіб (2001)[16],
19 907 осіб (2002)[17],
19 900 осіб (2003)[16],
19 500 осіб (2005)[16],
19 300 осіб (2006)[16],
19 100 осіб (2007)[16],
18 500 осіб (2009)[18],
18 245 осіб (2010)[19],
18 200 осіб (2011)[16],
17 871 осіб (2012)[20],
17 312 осіб (2013)[21],
16 694 осіб (2014)[22],
16 273 осіб (2015)[23],
16 045 осіб (2016)[24],
16 370 осіб (2017)[25],
16 443 осіб (2018)[26],
16 389 осіб (2019)[27],
16 427 осіб (2020)[28],
16 759 осіб (2021)[29],
16 603 осіб (2023)[30]
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 48442
Поштовий індекс 249720–249725
GeoNames 543348
OSM r4035446  ·R
Офіційний сайт kozelskgp-adm.ru
Козельськ. Карта розташування: Росія
Козельськ
Козельськ
Козельськ (Росія)
Мапа

Козе́льськ (рос. Козельск) — місто у Калузькій області, Росія, залізнична станція. Розташоване на річці Жиздра. Населення 18 500 чоловік (2009).

Жителів міста називають козельцями або козельчанами.

Відоме через оборону 1238 року від військ монголо-татар хана Батия.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на лівому березі річки Жиздра (притока Оки), за 72 км на північний захід від Калуги. Залізнична станція на розгалуженні неструмифікованих напрямків Смоленськ — Тула ​​і Смоленськ — Мічурінськ (частково розібрано).

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1146 через міжусобну боротьбу князів (іменувалося також — Козлеськ, Козелеськ). Входило до Чернігово-Сіверської землі. Його залишки розкопані археологами у центрі сучасного однойменного міста Калузької області, РФ, на території міського парку та під приватною забудовою, на мисі правого берега р. Другусна при її впадінні в р. Жиздра. Городище має неправильну овалоподібну форму (800 х 200—250 м), складається з дитинця (270 х 200 м) і окольного граду (їхні укріплення не збереглися) та відкритого посаду, що примикав до них. Відоме за описами «Большому чертежу книги».

Розкопки 2010—2015 років у центрі сучасного Козельська свідчили про наявність тут залишків міста XI—XIII століть. Слід давньоруської фортеці виявили в 2013 році: було виявлено підніжжя валу, згорілі і частково згорілі колоди. Вдалося простежити шість вінців колод. Потужність паленого шару становила близько півметра. Були виявлені знахідки, що відносяться до міста в період XI—XIII століть: фрагменти кругової кераміки і скляних браслетовь, золотоскляні і сердолікові намиста, калачевідно кресало, семилопатеви скроневі кільця, близько десятка бронзових і срібних перснів, фрагменти бронзових пластинчастих браслетів, кам'яний хрест "корсунчік "… Серед ранньої кераміки виділяються дуже архаїчні зразки, віднесені до етапу освоєння гончарного кругу — до межі X і XI століть.

Виникло як опорний пункт у землі в'ятичів. Входило до складу Чернігівського князівства. На початку 13 ст. стало центром окремого уділу. Взимку 1238 після 7-тижневої героїчної оборони спалене монголами, всі його жителі та малолітній князь Василь були вбиті. Хан Батий назвав місто «злим містом».

Невдовзі поселення відродилося. Від 1246 увійшло до складу удільного Карачевського князівства; у 2-й половині 13 ст. тут відновлено окремий князівський стіл. У серед. 14 ст. включене до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ), з 2-ї пол. 14 ст. перетворюється на самостійне удільне князівство, його володарі намагалися грати свою окрему роль на політичній арені Русі, то виступаючи на боці ВКЛ, то блокуючись, з метою збереження незалежності, з рязанськими великими князями. 1494 остаточно увійшло до складу Великого князівства Московського.

Городище обстежувалося Т.Нікольською (1958, 1967, 1975) та А.Мединцевою (1960).

Оптина пустинь[ред. | ред. код]

За 2 км від Козельську знаходиться Оптина пустинь — один з визначних центрів духовного життя Росії, так званого «старчества». Серед відвідувачів Оптиної пустині можна згадати відомих письменників з України та Московії — М. Гоголя, Ф. Достоєвського, Л. Толстого.

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в ОКТМО. 179/2016. Центральний ФО
  2. {{{Заголовок}}}.
  3. Шаблон:Публикация
  4. {{{Заголовок}}}.
  5. {{{Заголовок}}}.
  6. {{{Заголовок}}}.
  7. {{{Заголовок}}}.
  8. {{{Заголовок}}}.
  9. {{{Заголовок}}}.
  10. Административно-территориальное деление Союза ССР (на 1 января 1931 года). I. РСФСР (PDF) (рос.). Архів оригіналу (PDF) за 14 жовтня 2012. Процитовано 19 серпня 2013.
  11. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Численность городского населения СССР по городским поселениям и внутригородским районам (рос.). Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 30 листопада 2013.
  12. Всесоюзная перепись населения 1959 года. Численность городского населения РСФСР, её территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  13. Всесоюзная перепись населения 1970 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 29 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  14. Всесоюзная перепись населения 1979 года Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 25 вересня 2013.
  15. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Численность городского населения РСФСР, ее территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу (рос.). Архів оригіналу за 26 вересня 2011.
  16. а б в г д е ж и к л Народная энциклопедия «Мой город». Козельск (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
  17. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более (рос.). Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  18. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2014.
  19. Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность и размещение населения Калужской области (том 1) (рос.). Процитовано 14 липня 2020.
  20. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года (рос.). Архів оригіналу за 16 травня 2013. Процитовано 31 травня 2014.
  21. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года (рос.). М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат. 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 16 листопада 2013. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  22. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.). Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  23. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года (рос.). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  24. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2016 года (рос.). 5 жовтня 2018. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  25. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года (рос.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  26. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  27. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 31 липня 2019.
  28. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года (рос.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2020. Процитовано 17 жовтня 2020.
  29. Таблица 5. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, городских округов, муниципальных районов, муниципальных округов, городских и сельских поселений, городских населенных пунктов, сельских населенных пунктов с населением 3000 человек и более (XLSX) (рос.). Архів оригіналу за 1 вересня 2022. Процитовано 1 вересня 2022. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)
  30. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2023 года (с учётом итогов Всероссийской переписи населения 2020 г.) (рос.). 18 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)

Джерела та література[ред. | ред. код]