Колибабинський Володимир Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колибабинський Володимир Миколайович
Народився 4 квітня 1963(1963-04-04)
Пасинки, Шаргородський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Помер 12 лютого 2024(2024-02-12) (60 років)
Діяльність офіцер
Alma mater Рязанське повітряно-десантне командне училище
Учасник Війна в Афганістані 1979—1989
Військове звання лейтенант-полковник
Нагороди
Герой Російської Федерації
орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня Орден «За особисту мужність» Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»

Володимир Миколайович Колибабинський (нар. 1963, Пасинки Шаргородського району Вінницької області, УРСР — 12 лютого 2024) — підполковник Збройних Сил Російської Федерації, учасник Афганської війни, Герой Російської Федерації (1995).

Біографія[ред. | ред. код]

Володимир Миколайович Колибабінський народився 4 квітня 1963 року у с. Пасинки Шаргородського району Вінницької області УСРР.

У 1984 році він закінчив Рязанське вище повітряно-десантне командне училище. Служив у Повітряно-Десантних військах СРСР.

Афганська війна 1979-1989[ред. | ред. код]

З листопада 1985 по грудень 1987 командир взводу 350-го гвардійського парашутно-десантного полк, що перебував у складі радянських окупаційних військ в Афганістані. Брав участь у кількох десятках бойових операцій, причому без втрат в особовому складі очолюваного підрозділу.

Найуспішнішою виявилася операція, проведена в березні 1987 року, коли його рота знищила великий загін афганських повстанців. Лише вбитими у загоні було понад 200 осіб. Було захоплено великий склад озброєння. Лише реактивних снарядів для системи залпового вогню було на складі понад 10 тис. штук, а також міномети, кулемети, стрілецька зброя, медикаменти.

За спогадами ветерана 350 гвардійського парашутно-десантного полку Олега Пальчикова, кількість захопленого озброєння здавалося такою неймовірною, що подивитися на них у Кабул спеціально прибули представники зі СРСР[1].

Перша чеченська. Герой Росії[ред. | ред. код]

1996 року — командир батальйону 104-го парашутно-десантного полку.

28 грудня 1994 року під час висування батальйону для блокування населеного пункту колона потрапила в засідку добре озброєного угруповання чеченських повстанців. У критичний момент особисто очолив контратаку з флангу, під час якої знищив 2 танки, а його групою було знищено 2 гаубиці Д-30 та вбито 30 повстанців.

За мужність і героїзм виявлені під час виконання спеціального завдання гвардії майору Колибабінському Володимиру Миколайовичу присвоєно звання Герой Росії (Указ Президента України № 481 від 18 лютого 1996 року).

1999 року закінчив Військову академію ім. М. В. Фрунзе.

Надалі викладав на кафедрі тактики у Московському військовому інституті.

У травні 2001 року підполковник В.М. Колибабінський звільнений у запас.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Владимир Николаевич Колыбабинский. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2022.

Посилання[ред. | ред. код]