Колєсніков Дмитро Вадимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колєсніков Дмитро Вадимович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 12 січня 1995(1995-01-12)
Володимир-Волинський, Волинська область, Україна
Смерть 22 лютого 2015(2015-02-22) (20 років)
Піски Ясинуватський район
Псевдо «Правий»
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
 ДУК
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Колєсніков.

Колєсніков Дмитро Вадимович (нар. 12 січня 1995, Володимир-Волинський — пом. 22 лютого 2015, Піски — український військовик, боєць Добровольчого українського корпусу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Дмитро Колєсніков 12 січня 1995 року в місті Володимирі-Волинському. Навчався у Володимир-Волинській ЗОШ № 3[1] та Володимир-Волинському агротехнічному коледжі[2], згодом продовжив навчання в Луцькій філії Університету сучасних знань за спеціальністю «Правознавство».[3] Належав до лав ультрас київського «Динамо».[4] З початком подій Євромайдану був активним учасником Революції гідності. Дмитро став членом Володимир-Волинського міського осередку Правого Сектору, а з грудня 2014 року став бійцем Добровольчого українського корпусу. Ніби передчуваючи недобре, мати молодого бійця сховала його документи, щоб не допустити його на війну.[1] Не зважаючи на перешкоди, після підготовки на базі «Десна» Дмитро відбув на фронт. Був бійцем 1-ї штурмової роти 5-го окремого батальйону ДУК, брав участь в обороні Донецького аеропорту. 22 лютого в районі селища Піски біля Донецька Дмитро Колєсніков загинув після прямого попадання танкового снаряду в приміщення, де перебували бійці ДУКу.[5][1] Тоді ж поліг Дмитро Ломей, ще 5 зазнали поранень.

Дмитро був єдиним сином у батьків.[1]

Похований Дмитро Колєсніков у рідному місті на Федорівському кладовищі.[5] На похорони свого наймолодшого героя прийшло більше тисячі жителів міста, включно із міським головою.[1]

Нагороди[ред. | ред. код]

В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

24 квітня 2015 року, Володимир-Волинська міська рада посмертно нагородила Дмитра Колєснікова почесною відзнакою «За заслуги перед містом Володимир-Волинський» та разом із іншими загиблими в АТО військовослужбовцями, які були жителями міста Володимира-Волинського, присвоїла загиблому воїну звання «Почесний громадянин міста Володимира-Волинського».[7][8] На цій сесії міської ради також прийнято рішення про присвоєння імені Дмитра Колєснікова одній із вулиць міста. Початково планувалось присвоїти ім'я Дмитра Колєснікова новозбудованій вулиці у районі колишнього цегельного заводу[5][9], пізніше рішення було змінено, і вирішено ім'ям загиблого воїна назвати частину вулиці Павлова, неподалік місця проживання загиблого героя. 22 квітня 2015 року у Слов'янському парку у Володимирі-Волинському була закладена Алея Слави у пам'ять жителів міста, які загинули на сході України під час проведення антитерористичної операції. Студенти Володимир-Волинського агротехнічного коледжу висадили у парку 8 дубів у пам'ять про загиблих жителів міста — Василя Спасьонова, Віктора Хмелецького, Ігора Упорова, Олександра Максименка, Михайла Ілляшука, Леоніда Полінкевича, Дмитра Головіна та Дмитра Колєснікова, який сам був раніше студентом агротехнічного коледжу.[2]

20 травня 2015 року, у холі першого поверху Володимир-Волинського агротехнічного коледжу урочисто відкрито дошку пам'яті Дмитра Колєснікова та ще одного випускника коледжу — Миколи Бондарука, який загинув під Волновахою.[10]

13 жовтня 2015 року, напередодні Дня захисника України, на фасаді НВК «ЗОШ № 3-ліцей» відкрито дошки пам'яті на честь випускників школи, які загинули під час російсько-української війни — Дмитра Колєснікова та Віктора Хмелецького.[11]

Меморіальна дошка

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 10 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 10 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Загинув волинський ультрас. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 липня 2015.
  5. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 10 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Указ Президента України №97/2021 від 12.03.2021 року «Про відзначення державними нагородами України». Архів оригіналу за 15 березня 2021. Процитовано 15 березня 2021.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 10 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 10 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 10 липня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ У Володимирі-Волинському відкрили дошку пам'яті Миколі Бондаруку та Дмитру Колєснікову. Архів оригіналу за 24 травня 2015. Процитовано 28 серпня 2015.
  11. ↑ Їхній подвиг не забудемо ніколи…[недоступне посилання з червня 2019]

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колєсніков_Дмитро_Вадимович&oldid=41790666