Комарова-Сидоренко Маргарита Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Комарова-Сидоренко Маргарита Михайлівна
Маргарита Комарова з Лесею Українкою та Михайлом Косачем. Одеса, кінець серпня 1889 р.
Ім'я при народженні Комарова Маргарита Михайлівна
Народилася 21 липня 1870(1870-07-21)
Острогозьк, Воронезької губернії
Померла 12 квітня 1929(1929-04-12) (58 років)
Одеса
Громадянство Російська імперія УНР УРСР
Діяльність перекладачка
Батько Комаров Михайло Федорович
У шлюбі з Сидоренко Михайло Дмитрович

Маргар́ита Миха́йлівна Сид́оренко (з дому Комаро́ва; 9 (21) липня 1870(18700721), Острогозьк, Воронезької губернії — 12 квітня 1929, Одеса) — українська перекладачка. Донька діяча українського національного відродження Михайла Комарова. Близька подруга Лесі Українки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Маргарита Комарова закінчила гімназію в Одесі, одержала музичну освіту.

На початку 1880-х років у Києві родина Комарових заприятелювала з новоприбулою до міста родиною Косачів. Тоді ще підлітки і майже однолітки Маргарита і Лариса Косач дуже міцно здружилися[1].

У 1887 році Маргарита заснувала в Одесі літературне товариство «Молода громада», яке продовжило культурні традиції літературного гуртка української молоді «Плеяда» з Києва. За порадою Лесі Українки почала займатися перекладами.

Відомі переклади Маргарити Комарової українською мовою: оповідання «Сон Макара» Володимира Короленка (1889) та стаття «Дещо з життя Т. Г. Шевченка в Раїмі» Д. Клеменсова (1891). Переклади російською мовою: оповідання «Різдво під Південним Хрестом» Михайла Косача та низка оповідань інших українських письменників, які було розміщені в одеських журналах «По морю и суше» та «Южные записки».

Родина[ред. | ред. код]

Батько — Михайло Комаров. Сестри: Галина, поетеса та перекладачка, Любов — перекладачка, Віра — художник-графік, Леоніда. Брати: Богдан та Юрій. Чоловік — Сидоренко Михайло Дмитрович.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Микола Суховецький. Одеса, Лесині сліди. Архів оригіналу за 13 Березня 2017. Процитовано 27 Грудня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]