Комахоїдність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цей череп земляного вовка демонструє значно зменшені моляри та хижі зуби, оскільки вони непотрібні будь-якій великій комахоїдній тварині, яка живиться м'якими комахами, такими як терміти. Зубний ряд у землерийок дуже різний. Земляний вовк використовує свої ікла для самооборони та, іноді, для копання; відповідно, ікла не сильно зменшилися

Комахоїдність — спосіб життя хижих тварин або рослин, що полягає у харчуванні комахами[1]. Альтернативним терміном є ентомофаг[2], який також може стосуватися людської практики поїдання комах.

Першими комахоїдними хребетними були земноводні. Коли вони еволюціонували 400 мільйонів років тому, перші земноводні були рибоїдними[en] з численними гострими конічними зубами, дуже схожими на сучасного крокодила. Однак таке ж розташування зубів також підходить для поїдання тварин із зовнішнім скелетом, отже, здатність поїдати комах є продовженням рибної системи[3].

Попри невеликі розміри комах, є їхня величезна кількість. Комахи складають дуже велику частину біомаси тварин майже в усіх неморських, неполярних середовищах. Багато істот залежить від комах як основної дієти, і багато інших (які технічно не є комахоїдними), все ж використовують комах як білкову добавку, особливо під час розмноження[4].

Приклади[ред. | ред. код]

Приклади комахоїдних включають різні види коропів, опосумів, жаб, ящірок (наприклад, хамелеонів, геконів), соловейків, ластівок, єхидн[5], намбатів, мурахоїдів, броненосців, трубкозубів, панголінів, земляних вовків[6], рукокрилих і павуків. Навіть великі ссавці їдять комах[4]; ведмідь-губач є, мабуть, найбільшим комахоїдним. Комахи також можуть бути комахоїдними; прикладами є бабки, шершні, сонечка, мухи-розбійники та богомоли[7]. Комахоїдність також різною мірою присутня серед приматів, таких як мармозетки, тамарини, довгоп'яти, галаго та ай-аї[8][9]. Є деякі припущення, що найдавніші примати були нічними, деревними комахоїдними[10].

Комахоїдні рослини[ред. | ред. код]

Комахоїдні рослини — це рослини, які отримують частину поживних речовин шляхом відлову та споживання тварин або найпростіших. Вигода, яку вони отримують від свого улову, значно відрізняється; у деяких видів він може включати невелику частину споживання поживних речовин, а в інших він може бути незамінним джерелом поживних речовин. Однак, як правило, така тваринна їжа, якою б цінною вона не була як джерело певних критично важливих мінералів, не є основним джерелом енергії для рослин, яку вони, як правило, отримують в основному шляхом фотосинтезу[11].

Комахоїдні рослини можуть споживати комах та інший тваринний матеріал, який випадково потрапив у пастку. Однак більшість видів, для яких така їжа становить важливу частину їх споживання, спеціально, часто вражаюче, пристосовані для залучення та забезпечення відповідних запасів. Здобиччю тварин зазвичай, але не виключно, є комахи та інші членистоногі. Рослини, добре пристосовані до споживання тваринної їжі, використовують різноманітні механізми, щоб убезпечити свою здобич, такі як пастки, липкі поверхні, застібки-спускові механізми, інші пастки[11]. Також відомі як м'ясоїдні рослини, вони, здається, пристосовані рости в місцях з тонким або бідним ґрунтом на поживні речовини, особливо азот, наприклад на кислих болотах і скельних відслоненнях[11].

Технічно ці рослини не є суто комахоїдними, оскільки вони споживають будь-яку тварину, яку можуть забезпечити та споживати; відмінність тривіальна, однак, тому що не багато переважно комахоїдних організмів споживають виключно комах. Більшість тих, хто дотримується такої обмежувальної дієти, як-от певні паразитоїди та мисливські оси, спеціалізуються на експлуатації конкретних видів, а не комах загалом. Справді, так само, як і великі богомоли та павуки, великі лататтеєві рослини, як відомо, споживають хребетних, таких як дрібні гризуни та ящірки[11]. Перший відомий трактат про хижі рослини Чарльз Дарвін написав у 1875 році[12].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Miller, George A. (2009). Article for insectivorous. WordNet. Princeton University. Процитовано 2010.
  2. Gullan, P.J.; Cranston, P.S. (2005). The Insects: An outline of entomology. Malden, MA: Blackwell Publishing. с. 455. ISBN 978-1-4051-1113-3.
  3. Sahney, S.; Benton, M.J.; Falcon-Lang, H.J. (2010). Rainforest collapse triggered Pennsylvanian tetrapod diversification in Euramerica (PDF). Geology. 38 (12): 1079—1082. doi:10.1130/G31182.1.
  4. а б Whitney, Stephen R.; Sandelin, R. (2004). Field Guide to the Cascades & Olympics. The Mountaineers Books. с. 317. ISBN 978-0-89886-808-1. Процитовано 1 квітня 2010.
  5. "Long-beaked Echidna (Zaglossus bruijni)" (entry). animalinfo.org. West of Scotland & Ayr Group. Процитовано 1 квітня 2010.
  6. Holekamp, Kay E. Aardwolf (Proteles cristata). www.animalinfo.org. Архів оригіналу за 17 квітня 2010. Процитовано 1 квітня 2010.
  7. Hill, Dennis S. (1997). The Economic Importance of Insects. Springer. с. 198. ISBN 978-0-412-49800-8. Процитовано 1 квітня 2010.
  8. Stetoff, Rebecca (2006). The Primate Order. Marshall Cavendish. с. 92. ISBN 978-0-7614-1816-0.
  9. Jones, S.; Martin, R.; Pilbeam, D., ред. (1994). The Cambridge Encyclopedia of Human Evolution. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN 0-521-32370-3.
  10. Weiss, M.L.; Mann, A.E. (1985). Human Biology and Behaviour: An anthropological perspective. Boston, MA: Little Brown & Co. ISBN 0-673-39013-6.
  11. а б в г Slack, Adrian; Gate, Jane (2000). Carnivorous Plants. MIT Press. ISBN 978-0-262-69089-8.
  12. Darwin, C. (1875). Insectivorous Plants. London, UK: John Murray. Архів оригіналу за 23 вересня 2006.