Конотопський завод «Мотордеталь»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Конотопський завод «Мотордеталь»
51°15′47″ пн. ш. 33°11′17″ сх. д. / 51.26325000002777443° пн. ш. 33.18822222224977736° сх. д. / 51.26325000002777443; 33.18822222224977736Координати: 51°15′47″ пн. ш. 33°11′17″ сх. д. / 51.26325000002777443° пн. ш. 33.18822222224977736° сх. д. / 51.26325000002777443; 33.18822222224977736
Тип підприємство
Форма власності товариство з обмеженою відповідальністю[1]
Організаційно-правова форма господарювання товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь машинобудування
Засновано 1972
Штаб-квартира Україна Україна, м. Конотоп, вулиця Вирівська, 64
Офіційна вебсторінка
Мапа

Конотопський завод «Мотордеталь» — діюче українське промислове підприємство в Конотопі на Сумщині.

Історія[ред. | ред. код]

Завод із виробництва поршнів був створений відповідно до дев'ятого п'ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР (на місці ремонтної майстерні машинно-тракторної станції) та введений в експлуатацію 1972 року під назвою Конотопський завод поршнів[2].

У радянські часи завод належав до низки найбільших підприємств міста[3][4], на балансі підприємства перебували об'єкти соціальної інфраструктури.

В умовах економічної кризи та руйнації господарських зв'язків на початку 1990-х років становище підприємства ускладнилося, 1994 року обсяг виробництва заводу становив 25 % від обсягу виробництва радянських років[5].

1 вересня 1993 року ПТУ № 20, що перебувало на балансі заводу, було передано в комунальну власність міста[6].

У 1994 році завод став акціонером спільного українсько-болгарського підприємства "СЛОВ'ЯНЕЦЬ".[7]

У травні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію заводу «Мотордеталь»[8], надалі державне підприємство було переформовано на товариство з обмеженою відповідальністю.

У квітні 2002 року була підписана українсько-російська угода про виробничу кооперацію, що посприяло експорту продукції заводу в Росію[9].

Сучасний стан[ред. | ред. код]

До складу підприємства входять чавуноливарне виробництво, два механообробні цехи та допоміжні цехи.

Завод виробляє понад 1000 різновидів гільз циліндрів поршневих двигунів внутрішнього згоряння (діаметром від 50 до 400 мм і довжиною від 250 до 1100 мм) для автомобільної техніки, тракторів, комбайнів, суден і тепловозів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. На конотопском заводе обнаружили 83 нарушения охраны труда [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] // «Данкор» від 15 листопада 2016 (рос.)
  2. Постановление Совета министров УССР № 289 от 14 августа 1986 г. «О дополнительном производстве и повышении качества товаров народного потребления в 1986 году» (рос.)
  3. Конотоп // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 13. М., «Советская энциклопедия», 1973. стр.36 (рос.)
  4. Конотоп // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., «Советская энциклопедия», 1991. стр.620 (рос.)
  5. Светлана Колосова. «Неправильные правила» Конотопа // газета «День» (Киев), № 82 від 12 травня 2000 (рос.)
  6. Постанова Кабінету міністрів України № 689 від 1 вересня 1993 р. «Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд». Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.
  7. СП СЛОВ'ЯНЕЦЬ [Архівовано 12 травня 2021 у Wayback Machine.]. youcontrol.com.ua
  8. Постанова Кабінету міністрів України № 343б від 15 травня 1995 р. «Перелік об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році». Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 5 червня 2019.
  9. Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про поставки товарів за виробничою кооперацією в 2002 році. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 5 червня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]