Користувач:Оксана Заблоцька/Молитовні Відповіді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

«Відповіді на молитви» — незакінчений роман американського письменника Трумена Капоте, опублікований посмертно: в 1986 році в Англії та 1987 році — у Сполучених Штатах Америки.

Історія написання[ред. | ред. код]

Назва книги взята з епіграфа роману: "Більше сліз проливається над молитвами, на які відповіли, ніж над тими, що залишилися без відповіді", який приписують святій Терезі.[1]


«Відповіді на молитви»
Автор Труман Капоте
Дизайн обкладинки Крейг Додд
Країна Сполучені Штати Америки
Мова англійська
Жанр документальний роман
Видавництво Hamish Hamilton (London)
Видано 1986
Сторінок 181
ISBN 0-241-11962-6

За словами головного редактора видавництва Random House Джозефа М. Фокса, Капоте підписав початковий контракт на роман 5 січня 1966 року: твір був задуманий як сучасний американський аналог "У пошуках втраченого часу" Марселя Пруста. Ця угода передбачала аванс у розмірі 25 000 доларів із дедлайном 1 січня 1968 року.[2]

Втім, Капоте прострочив здачу рукопису: відволікся на безпрецедентний успіх свого науково-популярного роману "З холодним серцем", роботу над низкою телевізійних проєктів та коротких оповідань, а також особисті труднощі.

У липні 1969 року контракт 1966 року переглянули: тепер авторові обіцяли "значно більший" аванс у розмірі 750 000 доларів. Але й завдання перед Капоте постало складніше: до січня 1973 року він мав написати трилогію.[3] [4] Згодом дату здачі перенесли на січень 1974 року, а потім на вересень 1977 року. Остаточна угода на початку 1980 року принесла б Трумену Капоте 1 мільйон доларів, якби той представив рукопис до 1 березня 1981 року. Зрештою, і цього терміну письменник не дотримався. [5]

На шоу Діка Каветта у травні 1971 року Капоте назвав книгу своїм "посмертним романом", пояснивши, що "або я вб'ю її, або вона вб'є мене".

У передмові до своєї збірки 1980 року "Музика для хамелеонів" Капоте детально описав процес написання роману:

"Протягом чотирьох років, приблизно з 1968 по 1972, я проводив більшу частину свого часу, читаючи і відбираючи, переписуючи та індексуючи свої власні листи, листи інших людей, свої щоденники та журнали (які містять докладні описи сотень сцен і розмов) за 1943-1965 роки... У 1972 році я почав роботу над "Відповідями на молитви", написавши спочатку останню главу "Кошерне кафе отця Фланаґана". Потім я написав перший розділ, "Незіпсовані монстри". Потім п'ятий, "Тяжка образа для мозку". Потім сьомий — "Баскський берег". Я продовжував у такий спосіб, пишучи різні розділи поза послідовністю. Я зміг це зробити тільки тому, що сюжет — чи то пак сюжети — був правдивим, і всі персонажі були справжніми... Я нічого не вигадував..."

Якщо вірити цій хронології, Капоте припинив роботу над "Відповідями на молитви" у вересні 1977 року — після того, як пережив, як він вважав, "нервовий зрив". Письменник стверджував, що після певної рефлексії суттєво змінив деякі розділи. А епізод "Мохаве" він взагалі вирішив викреслити її з твору; у 1980 році її перевидали як окреме оповідання в "Музиці для хамелеонів".

Однак подальші свідчення суперечать заявам Кароте. Видавець Фокс стверджував, що автор показував йому чотири готові розділи книжки в 1975 році, але біограф Джеральд Кларк зазначає, що на той час придатними до публікації були тільки частини "Мохаве" та "Баскський берег". Однак "Незіпсовані монстри", і "Кейт МакКлауд" таки опублікували в 1976 році — у період однієї з найбільших криз в житті автора. Відомо, що письменник тоді провів кілька років у наркотичному та алкогольному забутті.[6][7][8][9][10]

Легендарні щоденники Капоте , які друзі митця вважали основою його літературного доробку, так і не були опубліковані після його смерті, не кажучи вже про перероблену версію роману "Відповіді на молитви".

Сюжет[ред. | ред. код]

"Відповіді на молитви" — це розповідь про поєднання високих і низьких соціальних класів, заснована на реальному досвіді найкращого друга Капоте, а також довіреної особи видатних жінок-світських левиць тієї епохи та їхніх чоловіків. У першому розділі ("Незіпсовані монстри") розповідається про "пікантні" подвиги П.Б. Джонса, молодого письменника і "бісексуального афериста", який "спить і з чоловіками, і з жінками, якщо це може сприяти його літературній кар'єрі" в нью-йоркському літературному середовищі 1940-х років. Вважається, що Джонс — це збірний образ Капоте, Перрі Сміта із "З холодним серцем" та покійного друга Капоте — Денхема Футса. Однойменна героїня розділу "Кейт МакКлауд" була натхненна Моною фон Бісмарк, подругою Капоте.[11]

Критика[ред. | ред. код]

Чернетки роману "Відповіді на молитви" викликали неоднозначну реакцію громадськості. Дехто, як-от біограф Капоте Джеральд Кларк, вважав "Відповіді на молитви" кульмінацією вправності автора у жанрі документального роману, вперше використаного автором у "З холодним серцем", і свідченням здатності його таланту вийти за межі зловживання психоактивними речовинами. Водночас Норман Мейлер високо оцінив техніку Капоте, але й відзначив "несерйозний сюжет" книжки.[12]

Список використаних джерел[ред. | ред. код]

  1. ↑ Hicks, Jack (1 січня 1990). "Fire, Fire, Fire Flowing Like a River, River, River": History and Postmodernism in Truman Capote's Handcarved Coffins. History and Post-War Writing. BRILL. с. 171—184. ISBN 978-90-04-64721-3.
  2. ↑ Saari, Peggy; Capote, Truman (1988). Answered Prayers: The Unfinished Novel. The Antioch Review. Т. 46, № 1. с. 112. doi:10.2307/4611846. ISSN 0003-5769. Процитовано 20 квітня 2024.
  3. ↑ Saari, Peggy; Capote, Truman (1988). Answered Prayers: The Unfinished Novel. The Antioch Review. Т. 46, № 1. с. 112. doi:10.2307/4611846. ISSN 0003-5769. Процитовано 20 квітня 2024.
  4. ↑ Three Stories, Answered Prayers, and Capote in the Twenty-First Century. Understanding Truman Capote. University of South Carolina Press. с. 149—156.
  5. ↑ Saari, Peggy; Capote, Truman (1988). Answered Prayers: The Unfinished Novel. The Antioch Review. Т. 46, № 1. с. 112. doi:10.2307/4611846. ISSN 0003-5769. Процитовано 20 квітня 2024.
  6. ↑ Review in New York Times Book Review 1922. D.H. Lawrence. Routledge. 11 січня 2013. с. 201—203. ISBN 978-0-203-19511-6.
  7. ↑ Knudsen, James; Plimpton, George (1998). Truman Capote: In Which Various Friends, Enemies, Acquaintances, and Detractors Recall His Turbulent Career. World Literature Today. Т. 72, № 4. с. 841. doi:10.2307/40154354. ISSN 0196-3570. Процитовано 20 квітня 2024.
  8. ↑ Knudsen, James; Plimpton, George (1998). Truman Capote: In Which Various Friends, Enemies, Acquaintances, and Detractors Recall His Turbulent Career. World Literature Today. Т. 72, № 4. с. 841. doi:10.2307/40154354. ISSN 0196-3570. Процитовано 20 квітня 2024.
  9. ↑ Knudsen, James; Plimpton, George (1998). Truman Capote: In Which Various Friends, Enemies, Acquaintances, and Detractors Recall His Turbulent Career. World Literature Today. Т. 72, № 4. с. 841. doi:10.2307/40154354. ISSN 0196-3570. Процитовано 20 квітня 2024.
  10. ↑ Knudsen, James; Plimpton, George (1998). Truman Capote: In Which Various Friends, Enemies, Acquaintances, and Detractors Recall His Turbulent Career. World Literature Today. Т. 72, № 4. с. 841. doi:10.2307/40154354. ISSN 0196-3570. Процитовано 20 квітня 2024.
  11. ↑ Saari, Peggy; Capote, Truman (1988). Answered Prayers: The Unfinished Novel. The Antioch Review. Т. 46, № 1. с. 112. doi:10.2307/4611846. ISSN 0003-5769. Процитовано 20 квітня 2024.
  12. ↑ Knudsen, James; Plimpton, George (1998). Truman Capote: In Which Various Friends, Enemies, Acquaintances, and Detractors Recall His Turbulent Career. World Literature Today. Т. 72, № 4. с. 841. doi:10.2307/40154354. ISSN 0196-3570. Процитовано 20 квітня 2024.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Оксана_Заблоцька/Молитовні_Відповіді&oldid=42383145