Користувач:Alexander Muchnik/Пахомова Тамара Михайлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пахомова.
Пахомова Тамара Михайлівна
Народився 10 жовтня 1930(1930-10-10)
Помер 22 лютого 2016(2016-02-22) (85 років)
Заклад Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Вчене звання доцент

Пахомова Тамара Михайлівна (10 жовтня 1930, Воронеж, Воронезька область, РРФСР — 22 лютого 2016, Москва, Росія) — правознавець, правозахисник, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, діяч науки і освіти[1][2][3][4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в сім'ї Михайла Матвійовича Пахомова, радянського господарського діяча, і Катерини Максимівни Кошелевої, викладача вищої математики[1][2].

Після закінчення Великої Вітчизняної війни, в 1945 році, в зв'язку з призначенням батька на посаду голови планової комісії (облплану) — заступника голови виконавчого комітету Одеської обласної ради депутатів трудящих І скликання (1939—1947 рокі), переїхала з родиною до Одеси, в 1950 році році поступила на юридичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечнікова (ОДУ), де спеціалізувалася в сфері державного права під керівництвом доктора юридичних наук, професора, завідувача кафедри державного і адміністративного права ОДУ Льва Михайловича Стрельцова[1][2].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

У 1955 році закінчила юридичний факультет ОДУ, після чого протягом шести років працювала інстуктором Одеського обласного комітету ЛКСМУ, звільненим секретарем комітету комсомолу Одеського сільськогосподарського інституту і юристом різних установ міста Одеси[1][2].

25 серпня 1961 року була прийнята на роботу на юридичний факультет ОДУ, де пропрацювала 50 років старшим викладачем і доцентом кафедри державного (конституційного) права[1][2].

Одночасно протягом десятиліть працювала лектором у Всесоюзному товаристві «Знання», читала спецкурси з державного права в Одеської державної консерваторії, Одеській середній спеціальній школі міліції МВС СРСР і Одеському училищі мистецтв і культури імені Костянтина Данькевича[1][2].

Правозахисна діяльність[ред. | ред. код]

Зустріч учасників Молодіжної ради з прав людини та розвитку громадянського суспільства з першим президентом України Л. М. Кравчуком в Національному інституті стратегічних досліджень при Президенті України (2003 рік)

Була членом правління та брала найактивнішу участь з моменту її створення (26.11.1987 р.) в діяльності першої в СРСР неурядової благодійної організації Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза в якості правозахисника по безпосередному захисту у державних органах соціального забезпечення соціальних прав людини[1][2][4][5][6].

Брала актівну участь в діяльності Інституту демократії та прав людини в якості правозахисника по безпосередному захисту у судах та інших правоохоронних органах України конституційних прав людини[1][2][3][4][5].

Брала актівну участь в діяльності загальнодержавного проекту «Молодіжна рада з прав людини та розвитку громадянського суспільства» (2003—2006 рр.), яка діяла за участю студентів юридичних факультетів та вишів України під патронатом Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Національного інституту стратегічних досліджень при Президенті України[1][2][4][5].

Підтримала і теоретично обгрунтувала ідею створення інституту омбудсмена в складі Одеської обласної державної адміністрації[2].

Взяла активну участь в організації циклу телевізійних програм (2011 р.) за участю студентів юридичних факультетів та вишів Одеси, присвячений конституційно-правовій реформі в Україні. Передачі транслювалися по супутниковому каналу «ОК» на декілька країн світу. З вступним словом до глядачів першої передачі звернувся перший Президент України Л. М. Кравчук, до другої — колишній спікер Верховної Ради А. А. Мороз, до четвертої — голова Центральної виборчої комісії України, доктор юридичних наук В. Н. Шаповал[1][2][4].

Учні[ред. | ред. код]

Серед її численних учнів: доктор юридичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії наук Баймуратов Михайло Олександрович; заслужений юрист України, Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го, 6-го скликання Кармазін Юрій Анатолійович; один із фундаторів Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза, депутат Одеської обласної ради Кутателадзе Олег Джумберович; заслужений юрист України, науковий консультант Президента України з питань конституційного права, один із фундаторів, президент Фонду соціальної допомоги імені доктора Ф. П. Гааза Мучник Олександр Геннадійович; заслужений юрист України, перший Генеральний прокурор України, Народний депутат України 1-го, 2-го та 3-го скликань, суддя Конституційного Суду України Шишкін Віктор Іванович[1][2][4][5].

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

17 квітня 1987 року була нагороджена медаллю «Ветеран праці», 23 грудня 1999 року — знаком «Відмінник освіти України», а також численними грамотами Міністерства освіти і науки України, Одеської обласної державної адміністрації та Одеської міської ради, годинником від Президента України[1][2].

Родина[ред. | ред. код]

Чоловік — Качур Михайло Мойсейович (1924—2019), ветеран Великої Вітчизняної війни, інженер-поліграфіст, автор наукових посібників, отримав понад 60 авторських свідоцтв і патентів в галузі проектування і виробництва копіювальної техніки.

Брат — Пахомов Володимир Михайлович[ru] (1942—2007), театральний режисер, Народний артист РРФСР, у 1965-70 керівник Одеського театра юного глядача, с 1970 года по 1975 працював в Одеському театрі ім. Жовтневої революці[7].

Сестра — Пахомова Олександра Михайлівна (1937—2006), викладач російської мови та літератури в середній школі № 116 міста Одеси.

Пам'ять[ред. | ред. код]

Надгробок Пахомової Т. М. та її чоловіка на Троєкуровському кладовищі Москви

Померла 22 лютого 2016 року, похована на Троєкуровському кладовищі міста Москва (Росія).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н «Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Історія та сучастнісь (1865—2015)».— Одеса: ОНУ, 2015 р. ISBN 978-617-689-113-0
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п "Служители Фемиды: страницы истории юридического образования и науки в Императорском Новороссийском — Одесском национальном университете имени И.И. Мечникова (1865—2015 гг.)".— Одесса: Асропринт, 2015. ISBN 978-966-927-040-5(рос.)
  3. ↑ а б «Комментарий к Конституции Украины» (книга первая).— Киев: Парламентское издательство, 2003 г. ISBN 966-611-252-3(рос.)
  4. ↑ а б в г д е Гребенник Г. П. «Записки университетского человека».— Одесса: Фенікс, 2014 г. ISBN 978-966-389-308-2(рос.)
  5. ↑ а б в г «Философия достоинства, свободы и прав человека». — Киев: Парламентское издательство, 2009 г.: ISBN 978-966-611-679-9(рос.)
  6. ↑ Гребенник Г. П. Портрет интеллигента в одесском интерьере. Повесть о Тамаре Андреевне Тарасенко и не только о ней.—Одесса: Феникс, 2010 г.  ISBN 978-966-438-215-8(рос.)
  7. ↑ Пахомов Владимир Михайлович // Они оставили свой след в истории Одессы
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Alexander_Muchnik/Пахомова_Тамара_Михайлівна&oldid=33840240