Користувач:Dgho/Криза на Запорізькій АЕС

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття висвітлює поточну подію. Інформація може швидко змінюватися через розвиток подій, початкові відомості можуть виявитися ненадійними. Останні оновлення цієї статті можуть не відображати найсвіжішу інформацію.

Координати: 47°30′20″ пн. ш. 34°35′09″ сх. д. / 47.505750° пн. ш. 34.586083° сх. д. / 47.505750; 34.586083

Криза на Запорізькій АЕС
Російська окупація Запорізької області, Російське вторгнення в Україну (2022)
2022 Russian invasion of Ukraine.svg

Дата: 27 лютого 2022 — дотепер
Місце: Енергодар
Результат:
Сторони
Росія Росія Україна Україна
Військові формування
Збройні сили Російської Федерації
Війська національної гвардії Росії: 		Збройні сили України

Сили Територіальної Оборони

Криза на Запорізькій атомній електростанції — акт ядерного тероризму Росії під час російсько-української війни.

Дії Російської Федерації, що полягають у захопленні найбільшого в Європі ядерного об'єкта, руйнування інфраструктури станції, пошкодження всіх ліній електропередач, є — за визначенням української влади — найскладнішою в історії. Потенційна загроза від розвитку подій може значно перевершити масштаби попередніх катастроф на атомних електростанціях[2][3].

Основні відомості про Запорізьку АЕС[ред. | ред. код]

Дві градирні ліворуч (одна значною мірою закрита іншою) і шість корпусів реакторів ЗАЕС, вид з берега Нікополя. Велика будівля між градирнями і реакторами та дві високі димові труби знаходяться на Запорізькій ТЕС, за АЕС

Запорізька атомна електростанція знаходиться на південному сході України, є найбільшою атомною електростанцією в Європі та входить до 10 найбільших у світі. Вона була побудована в часи Радянського Союзу поблизу міста Енергодар, на південному березі Каховського водосховища на річці Дніпро. Її експлуатує державна НАЕК «Енергоатом», яка також управляє іншими трьома атомними електростанціями України.

Станція має 6 легководних ядерних реакторів під тиском ВВЕР-1000, кожен з яких працює на паливі 235 U (Збагачений уран)[4] і генерує 950 МВтe, із загальною вихідною потужністю 5700 МВтe[5]. Перші п'ять енергоблоків були послідовно уведені в мережу між 1985 і 1989 роками, а шостий був доданий у 1995 році. Станція виробляє майже половину електроенергії країни, отриманої від атомної енергетики[6], і більше п'ятої частини загальної електроенергії, виробленої в Україні[7]. Поруч знаходиться Запорізька ТЕЦ.

Передумови[ред. | ред. код]

4 березня 2022 року атомна та теплова електростанції були захоплені російськими військами під час битви за Енергодар упродовж російського широкомасштабного вторгнення[8][9][10][11]. Станом на 12 березня 2022 року повідомлялося, що об'єкт контролюється російською компанією «Росатом»[12]. Станцію продовжує обслуговувати український персонал під контролем Росії[13].

Розвиток подій[ред. | ред. код]

Лютий-липень[ред. | ред. код]

Космічний знімок Запорізької АЕС від 27 лютого 2022 р.
1–6. Реакторні блоки 1–6
7. Опори електропередач
8. Обстріляний навчально-тренувальний центр
9. Сховище радіоактивних відходів
10. Ставок-охолоджувач
11. Градирні
12. Каховське водосховище

Щоб зменшити ризик, після початку російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року НАЕК «Енергоатом» зупинив 5 і 6 енергоблоки, залишивши в роботі енергоблоки з 1 по 4[14].

3 березня 2022 року о 23:28 за місцевим часом до електростанції під'їхала колона з 10 одиниць російської бронетехніки та двох танків[15][16]. Бій розпочався о 12:48 4 березня, коли українські сили випустили протитанкові ракети. Російські сили відповіли різноманітною зброєю, включно з реактивними гранатометами[15]. Протягом приблизно двох годин важкого бою в навчально-тренувальному центрі за межами головного комплексу спалахнула пожежа, яку було ліквідовано о 6:20 ранку[17][18][19], хоча інші секції навколо станції зазнали пошкоджень[15][20]. Пожежа не вплинула на безпеку реактора чи будь-якого основного обладнання[20][21][19]. Станція втратила 1,3 ГВт потужності[22].

За повідомленням Української правди від 12 березня, російська влада заявила керівництву станції, що тепер остання належить Росатому, державній атомній енергетичній компанії Росії[12]. Вона продовжила працювати та надавати дані, в тому числі з системи віддаленого моніторингу, до МАГАТЕ[23]. Нею продовжує оперувати український персонал під контролем Росії[13].

5 липня 2022 року The Wall Street Journal повідомила, що російські війська облаштували в комплексі військову базу, розгорнувши важку самохідну реактивну систему залпового вогню БМ-30 «Смерч»[24]. 19 липня три українські безпілотники-камікадзе атакували російську техніку на місці. У Міноборони України повідомили, що трьох російських окупантів знищено та дванадцятеро поранено[25]. Окупаційний чиновник сказав, що реактори не були пошкоджені, і малоймовірно, що вони були ціллю[26].

Серпень[ред. | ред. код]

3 серпня 2022 року голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі● висловив серйозну стурбованість щодо фізичної цілісності станції, того, чи проводився весь необхідний ремонт і технічне обслуговування, а також безпеки ядерного матеріалу[13]. Місія для інспекції АЕС планувалася МАГАТЕ, чекаючи на схвалення української та російської сторін, а також на дозвіл ООН. Енергоатом виступив проти візиту МАГАТЕ через окуповану Росією територію, оскільки такий візит узаконив би присутність там країни-окупанта. Натомість, контрольований Росією чиновник Євген Балицький запросив МАГАТЕ з пропагандистською метою — показати, як росіяни охороняли об'єкт, а українці його атакували[27]. Станом на 6 серпня 2022 року МАГАТЕ повідомило, що один із трьох реакторів, що залишилися в роботі, був відключений від мережі та спрацювала система аварійного захисту внаслідок обстрілу днем раніше[28].

8 серпня повідомили про пошкодження станції. Українська влада заявила, що російський обстріл пошкодив три радіаційні датчики, а одного працівника госпіталізували; Президент України Володимир Зеленський звинуватив Росію у вчиненні «ядерного тероризму». Місцева колабораційна влада заявила, що українські сили влучили на територію АЕС з реактивної системи залпового вогню, пошкодивши адміністративні будівлі та територію поблизу ядерного сховища. Генеральний секретар ООН Гутерріш заявив, що «будь-яка атака на атомну станцію є самогубством», закликавши надати доступ інспекторам МАГАТЕ[29]. Енергоатом закликав створити демілітаризовану зону навколо АЕС із розміщенням міжнародних миротворців[30].

9 серпня глава Енергоатому заявив, що Росія планує відключити станцію від української мережі та підключити її до російської[31].

11 серпня Росія скликала засідання Ради безпеки ООН для обговорення ситуації на АЕС. Російська делегація заявила, що нібито українські сили 5 серпня застосували важку артилерію для обстрілу станції, а 6 серпня атакували її касетними боєприпасами; разом із тим, на словах підтримала візит МАГАТЕ. Українська делегація заявила, що Росія влаштувала обстріл АЕС, використовувала станцію для обстрілу українських міст, і також підтримала візит представників МАГАТЕ через контрольовану Україною територію. Делегація ОАЕ наголосила, що стаття 56 Першого протоколу Женевської конвенції забороняє напади на атомні електростанції. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що ситуація «дуже тривожна», але безпосередньої загрози ядерній безпеці немає, хоча ситуація може змінитися[32].

Також 11 серпня територія ЗАЕС була кілька разів обстріляна, у тому числі поблизу місця зберігання радіоактивних матеріалів. Сторони обмінялися звинуваченнями[33][34].

14 серпня В. Зеленський звинуватив Росію в розміщенні військ на заводі для обстрілу міст Нікополь і Марганець через Каховське водосховище[35].

У другій половині серпня з'явилося відео, на якому видно російські військові вантажівки, припарковані в будівлі, де розташовані турбіни електростанції[36].

19 серпня після телефонної розмови між президентом Франції Еммануелем Макроном і Путіним Росія погодилася дозволити інспекторам МАГАТЕ доступ до Запорізької станції з підконтрольної Україні території. Для перевірки ще потрібно було домовитися про тимчасове припинення вогню навколо об'єкта[37][38].

Також 19 серпня Тобіас Еллвуд, голова спеціального комітету з питань оборони Великої Британії, заявив, що будь-яке навмисне пошкодження Запорізької АЕС, яке могло б спричинити витік радіації, буде означати настання умов статті 5 Північноатлантичного договору, згідно з якою напад на державу-члена НАТО є нападом на них усіх. Наступного дня конгресмен Сполучених Штатів Адам Кінзінгер заявив, що будь-який витік радіації призведе до смерті людей у країнах НАТО, що буде автоматичним запуском статті 5[39][40].

23 серпня на фоні численних провокацій Росії відбулося ще одне засідання Ради безпеки ООН, присвячене кризі на Запорізькій АЕС[41].

25 серпня через пожежі на золовідвалах Запорізької ТЕС двічі відключалась остання (четверта) лінія зв'язку ЗАЕС із енергосистемою України. Три інших лінії були пошкоджені ворожими обстрілами раніше. Внаслідок цього два працюючих енергоблоки станції відключилися від мережі, дії загарбників спричинили повне відключення ЗАЕС від енергомережі — перше в історії станції. Автоматика та системи безпеки станції за повідомленням Енергоатому працюють справно[42]. До кінця дня АЕС знову підключили до мережі[43].

Агентство Bloomberg повідомило, що візит місії МАГАТЕ може відбутися до 5 вересня. Російська сторона нібито не заперечує проти цього[44].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Іван Бойко (21 березня 2022). Росія відправила в Україну ОМОН для розгону мирних протестів. unian.ua. УНІАН. Архів оригіналу за 18 квітня 2022. Процитовано 18 квітня 2022.
  2. ↑ Російські військові обстрілюють ЗАЕС, щоб знищити її інфраструктуру та відімкнути від енергосистеми України. Енергоатом. Процитовано 26.08.2022.
  3. ↑ Місія МАГАТЕ на Запорізьку АЕС має вирушати з Києва, але має бути згода України та Росії ‒ Ґутерріш. Радіо Свобода. 18 серпня 2022. Процитовано 26.08.2022.
  4. ↑ Kosourov, E.; Pavlov, V.; Pavlovcev, A.; Spirkin, E. (2003), Improved VVER-1000 fuel cycle (PDF), Moscow, Russia: RRC Kurchatov Institute, процитовано 5 March 2022
  5. ↑ Nuclear Power Plants in Lithuania & Ukraine. Industcards.com. Архів оригіналу за 9 December 2012. Процитовано 31 August 2010.
  6. ↑ Zaporozhe 3 enters next 10 years of operation. World Nuclear News. 7 November 2017. Архів оригіналу за 7 November 2017. Процитовано 8 November 2017.
  7. ↑ SS "Zaporizhzhia NPP". www.energoatom.com.ua. Архів оригіналу за 27 October 2020. Процитовано 25 October 2020.
  8. ↑ Polityuk, Pavel; Vasovic, Aleksandar; Irish, John (4 березня 2022). Russian forces seize huge Ukrainian nuclear plant, fire extinguished. Reuters (англ.). Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  9. ↑ Daniel Ten Kate, David Stringer (4 березня 2022). Russian Forces Occupy Site of Nuclear Plant as Fire Contained. Bloomberg. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  10. ↑ Boynton, Sean (4 March 2022). Russian troops capture Europe's largest power plant in Ukraine after intense battle. Global News. Архів оригіналу за 4 March 2022.
  11. ↑ Russia Seizes Ukraine Nuclear Plant Hours After Attack: 10 Points. NDTV.com. Архів оригіналу за 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  12. ↑ а б Petrenko, Roman (12 March 2022). Invaders seize Zaporizhzhia power plant and claims it is part of Rosatom. Ukrayinska Pravda (англ.). Процитовано 12 березня 2022.
  13. ↑ а б в Lederer, Edith M. (3 August 2022). UN nuclear chief: Ukraine nuclear plant is 'out of control'. AP News. Процитовано 4 August 2022.
  14. ↑ Kraev, Kamen (25 February 2022). Energoatom shuts down Zaporozhye-5 and −6 as rest of fleet remains safe and operational. NucNet. Архів оригіналу за 25 February 2022. Процитовано 25 February 2022.
  15. ↑ а б в Video analysis reveals Russian attack on Ukrainian nuclear plant veered near disaster. NPR. 11 March 2022. Процитовано 1 April 2022.
  16. ↑ Security Council debates Russian strike on Ukraine nuclear power plant. UN News. 4 March 2022. Процитовано 6 March 2022.
  17. ↑ Ukraine nuclear power plant attack: All you need to know. Al Jazeera. 4 March 2022. Процитовано 3 April 2022.
  18. ↑ Update on the human rights situation in Ukraine (Reporting period: 24 February — 26 March) United Nations Human Rights Monitoring Mission in Ukraine
  19. ↑ а б Campbell, Charlie (21 April 2022). As Putin threatens nuclear disaster, Europe learns to embrace nuclear energy again. Time (англ.). Процитовано 23 квітня 2022.
  20. ↑ а б IAEA appeal after shelling and fire at Zaporozhe. World Nuclear News. 4 March 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  21. ↑ IAEA Director General Grossi's initiative to travel to Ukraine. www.iaea.org (англ.). 4 березня 2022. Процитовано 4 березня 2022.
  22. ↑ TPP compensates for the shutdown of Zaporizhzhya NPP. www.dtek.com. 4 березня 2022. Процитовано 4 March 2022.
  23. ↑ Ukraine says any IAEA visit to occupied Zaporizhzhia 'unacceptable'. World Nuclear News. 27 May 2022. Процитовано 31 May 2022.
  24. ↑ Hinshaw, Drew; Parkinson, Joe (5 July 2022). Russian Army Turns Ukraine's Largest Nuclear Plant Into a Military Base. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 5 July 2022. Процитовано 16 July 2022.
  25. ↑ Ukrainian kamikaze drone hits Russian positions near Zaporizhia NPP. Ukrinform. 22 July 2022. Процитовано 22 July 2022.
  26. ↑ Vasilyeva, Nataliya (20 July 2022). 'Kamikaze drones' strike Russian-controlled Zaporizhzhia nuclear power plant. The Daily Telegraph. Процитовано 22 July 2022.
  27. ↑ Allen, Claudia; Jackson, Patrick (3 August 2022). Ukraine war: IAEA says Zaporizhzhia nuclear plant out of control. BBC News (англ.). BBC. Процитовано 4 August 2022.
  28. ↑ Update 88 – IAEA Director General Statement on Situation in Ukraine. IAEA. 6 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
  29. ↑ Koshiw, Isobel (8 August 2022). Attack on Ukraine nuclear plant 'suicidal', says UN chief as he urges access to site. The Guardian. Процитовано 8 August 2022.
  30. ↑ Zinets, Natalia; Hunder, Max (8 August 2022). Ukraine calls for demilitarised zone around nuclear plant hit by shelling. Reuters. Процитовано 8 August 2022.
  31. ↑ Russia to connect Zaporizhzhia NPP to Russian-controlled power grid in Crimea. Ukrainska Pravda. Процитовано 16 August 2022.
  32. ↑ In quotes: UN Security Council discusses Zaporizhzhia. World Nuclear News. 12 August 2022. Процитовано 22 August 2022.
  33. ↑ Ukraine, Russia blame each other for shelling of nuclear plant. Reuters. 12 August 2022. Процитовано 15 August 2022.
  34. ↑ Росіяни 4 рази за день обстріляли ЗАЕС і околиці – Енергоатом [The Russians shelled the ZNPP and its precinct 4 times in a day – Energoatom] (укр.). Ukrayinska Pravda. 11 August 2022.
  35. ↑ Live: Zelensky accuses Russian soldiers of staging attacks from Zaporizhzhia nuclear plant. France 24 (англ.). 14 серпня 2022. Процитовано 14 серпня 2022.
  36. ↑ Trevithick, Joseph (18 August 2022). Russian Military Vehicles Inside Sensitive Building At Ukraine Nuke Plant. The Drive. Процитовано 19 August 2022.
  37. ↑ Murphy, Matt. Ukraine war: Russia to allow inspectors at Zaporizhzhia nuclear plant - Putin. www.bbc.co.uk. BBC. Процитовано 19 August 2022.
  38. ↑ Mallet, Victor; Olearchyk, Roman; Schwartz, Felicia (19 August 2022). Putin and Macron agree IAEA mission to Ukraine nuclear plant. Financial Times. Процитовано 22 August 2022.
  39. ↑ UK, US Set Ultimatum Against Russia Due To Provocations At Zaporizhzhia NPP. Charter 97. 20 August 2022.
  40. ↑ The West considers applying NATO's Article 5 in response to possible accident at Zaporizhzhia Nuclear Power Plant. Ukrainska Pravda. Процитовано 20 August 2022.
  41. ↑ Рада безпеки ООН проводить термінове засідання через кризу на ЗАЕС: онлайн. ZN.UA. 23 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
  42. ↑ Запорізьку АЕС вперше в історії повністю відключено від енергомережі. ZN.UA. 25 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
  43. ↑ Запорізьку АЕС знову підключили до мережі – МАГАТЕ. ZN.UA. 25 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
  44. ↑ Гроссі хоче терміново відвідати Запорізьку АЕС – у РФ відповіли. ZN.UA. 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Категорія:Енергодар Категорія:2022 у Запорізькій області Категорія:Російський наступ на південь України (2022) Категорія:Радіаційна безпека

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Dgho/Криза_на_Запорізькій_АЕС&oldid=41589913