Густинський літопис містить виклад історії України з часів Київської Русі до 1597 року.
Династію Рюриковичів, яка спочатку була язичницькою, заснував Рюрик I
Християнські правителі Династії Рюриковичів
[ред. | ред. код]
Християнство Володимир Великий офіційно прийняв в 988 році
Зображення
|
Ім'я
|
Роки життя
|
Правив від
|
Правив до
|
|
Володимир I Великий, перші роки правління характеризуються вірністю язичницькій реакції, але в 988 році він хрестився на православ’я і успішно навернув Київську Русь до християнства |
958-1015 |
980 |
1015
|
|
Святополк I Окаянний |
980-1019 |
1015 |
1019
|
|
Ярослав I Мудрий, за його правління Київська Русь досягла вершини могутності |
978-1054 |
1019 |
1054
|
|
Ізяслав I, перший раз |
1024-1078 |
1054 |
1073
|
|
Всеслав I, був короткочасним правителем під час офіційного правління Ізяслава |
1039-1101 |
1068 |
1069
|
|
Святослав II (на малюнку праворуч) |
1027-1076 |
1073 |
1076
|
|
Ізяслав I, другий раз |
1024-1078 |
1076 |
1078
|
|
Всеволод I |
1030-1093 |
1078 |
1093
|
|
Святополк II |
1050-1113 |
1093 |
1113
|
|
Володимир II Мономах, був останнім правителем об’єднаної Київської Русі |
1053-1125 |
1113 |
1125
|
|
Мстислав I Великий, за його правління почався спад, що був початком швидкого занепаду |
1076–1132 |
1125 |
1132
|
|
Ярополк II, князь переяславський (1113 — 32), Великий князь Київський (1132 — 1139) |
1082-1139 |
1132 |
1139
|
|
В'ячеслав I, Великий князь Київський (1139) |
1083—1154 |
1139 |
1139
|
|
Всеволод II Олегович, Великий князь Київський (1139—1146) |
1094-1146 |
1139 |
1146
|
|
Ігор II |
?-1147 |
1146 |
1146
|
|
Ізяслав II, Великий князь Київський (1146—1154) |
1097-1154 |
1146 |
1154
|
|
Ростислав I, перший раз |
?-1167 |
1154 |
1154
|
|
Ізяслав III Давидович, перший раз |
?-1161 |
1154 |
1155
|
|
Юрій I Долгорукий, князь ростово-суздальский, Великий князь Київський (1155-1157) |
1190-1157 |
1155 |
1157
|
|
Ізяслав III Давидович, другий раз |
?-1161 |
1157 |
1158
|
|
Ростислав I, другий раз |
?-1167 |
1159 |
1167
|
|
Володимир ІІІ, перший раз |
1132-1171 |
1167 |
1167
|
|
Мстислав II Ізяславич |
1125-1170 |
1167 |
1170
|
|
Гліб I Юрійович, князь Переяславський и Київський (1170-1171) |
?-1171 |
1170 |
1171
|
|
Володимир ІІІ, другий раз |
1132-1171 |
1171 |
1171
|
|
Михайло I, князь Торчеський (1155-1159, 1169-1174), Михайлівський (1159-1169), Володимиро-Суздальський (1174-1175,1176), Великий князь Київський (1171) |
?-1176 |
1171 |
1171
|
|
Роман I Ростиславич, перший раз |
?-1180 |
1171 |
1173
|
|
Всеволод III Велике Гніздо |
1154-1212 |
1173 |
1173
|
|
Рюрик II, перший раз |
?-1214 |
1173 |
1173
|
|
Ярослав II, князь турівський (1146-1148), новгородський (1148-1154), луцький (1154-1180), Великий князь Київський (1173 — 1174) |
1132-1180 |
1173 |
1174
|
|
Роман I Ростиславич, другий раз |
?-1180 |
1175 |
1176
|
|
Святослав III |
1116-1194 |
1176 |
1194
|
|
Рюрик II, другий раз |
?-1214 |
1194 |
1200
|
|
Інгвар I, Великий князь Київський (1200-1202) |
1152-1220 |
1200 |
1202
|
|
Роман II Великий |
бл. 1150-1205 |
1204 |
1205
|
|
Всеволод IV Чермний, князь чернігівський, Великий князь Київський |
?-1215 |
1206 |
1212
|
|
Мстислав III Старий, Великий князь Київський (1212 — 1223) |
?-1223 |
1212 |
1223
|
|
Володимир IV, Князь Переяславський (1206-1214), Смоленський (1214-1219), Овруцький (1219-1223, 1235-1239), Великий князь Київський (1223-1235, 1236) |
1187-1239 |
1223 |
1235
|
|
Ізяслав IV Мстиславович, Великий князь Київський (1235—1236) |
1186-1255 |
1235 |
1236
|
|
Ярослав III |
1191-1246 |
1238 |
1238
|
|
Михайло II, перший раз |
1179-1246 |
1238 |
1239
|
|
Ростислав ІІІ, князь Смоленський (1230—1232, 1239), великий князь Київський (1239) |
?-1240 |
1239 |
1239
|
|
Данило I Галицький |
1201-1264 |
1240 |
1240
|
|
Михайло II, другий раз |
1179-1246 |
1241 |
1246
|
|
Олександр I Невський |
1221-1263 |
1249 |
1263
|
|
Ярослав IV |
1230-1271 |
1263 |
1271
|
Монархи Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського), які реально правили Галичиною і Волинню, обома складовими Галицько-Волинського князівства, були верховними володарями його земель і мали усю повноту влади у них.
Зображення
|
Ім’я
|
Роки життя
|
Правив від
|
Правив до
|
|
Роман II Великий, князь, засновник Галицько-Волинського князівства і патріарх правлячого роду, Великий князь Київський |
бл. 1150-1205 |
1199 |
1205
|
|
Андраш II, угорський король (1205—1235), титулярний «король Галичини і Лодомерії» |
1176/1177-1235 |
1215 |
1219
|
|
Коломан Галицький, син угорського короля Андраша II, князь (1214) і король галицький (1215-1219) |
1208-1241 |
1214 |
1219
|
|
Мстислав II Удатний, князь торопецький, новгородський, галицький і торчеський |
(? — 1228) |
1219 |
1228
|
|
Андраш III, угорський принц, брат Коломана Галицького, титулярний «король Галичини і Лодомерії» |
1210-1233 |
1228 |
1233
|
|
Данило I Романович, король Русі (1253-1264), Великий князь Київський, час князювання Данила Романовича був періодом найбільшого економічного культурного піднесення і політичного посилення Галицько-Волинської держави |
1201-1264 |
1238 |
1264
|
|
Шварно Данилович, король Русі, Великий князь Литовський, співправитель Галицько-Волинської держави |
1230-1269 |
1264 |
1269
|
|
Лев I, король Руський, князь Галицько-Волинський, Великий князь Київський |
1228-1301 |
1269 |
1301
|
Файл:Yuriy I.jpg |
Юрій I, король Руський, князь Галицько-Волинський, по його смерті закінчився розквіт Галицько-Волинського князівства |
1252(?!)-1308 |
1301 |
1308
|
|
Андрій II Юрійович, князь Галицько-Волинський, правив разом з братом Львом II Юрійовичем, вони були останніми князями династіїї Рюриковичів |
?-1323 |
1308 |
1323
|
|
Юрій ІІ Болеслав, король Руський, князь Галицько-Волинський, період його правління став поступовим занепадом |
1308-1340 |
1323 |
1340
|
|
Любарт Гедимінович, литовсько-руський князь, останній правитель об'єднаної Галицько-Волинської держави. |
1300-1383 |
1340 |
1350
|
|
Казимир III Великий, польський король (1333—1370), титулярний «король Русі» |
1310-1370 |
1350 |
1370
|
|
Владислав II Опольчик, князь опільський, намісник угорського короля Людвіка І Великого у Галичині, титулярний «король Русі». |
1326—1401 |
1372 |
1378
|
|
Людвік I Великий, угорський король (1342-1382), польський король (1370-1382), титулярний «король Галичини і Лодомерії» |
1326-1382 |
1370 |
1382
|
|
Марія I Угорська, королева Угорщини (1382–1395), титулярна «королева Галичини і Володомерії» |
1371—1395 |
1382 |
1387
|
|
Ядвіґа I Анжуйська, королева Польщі (1384 – 1399), титулярна «королева Галичини і Лодомерії» |
1373-1399 |
1387 |
1399
|
Зображення
|
Ім’я
|
Роки життя
|
Правив Від
|
Правив До
|
|
Предслав Лянцкоронський, перший козацький наказний гетьман |
?-1531 |
1515 |
1528
|
|
Остафій Дашкевич, староста канівський і черкаський, козацький ватажок і один з перших отаманів |
1472—1535 |
1528 |
1533
|
|
Дмитро Вишневецький, князь, козацький отаман, організатор козацьких загонів, засновник фортеці на Малій Хортиці — прототипа Запорозької Січі |
1516—1563 |
1550 |
1563
|
|
Михайло Вишневецький, руський князь, гетьман українського козацтва |
1529-1584 |
1569 |
1574
|
|
Іван Свирговський |
?-1574 |
1574 |
1574
|
|
Самійло Кішка, перший раз |
1530-1602 |
1574 |
1575
|
|
Богдан Ружинський |
?-1576 |
1575 |
1576
|
|
Яків Шах |
?-? |
1577 |
1579
|
|
Ян Оришевський |
бл. 1535—бл. 1608 |
1580 |
1585
|
|
Самійло Зборовський |
?-1584 |
1581 |
1581
|
|
Богдан Микошинський, перший раз |
?-? |
1584 |
1584
|
|
Михайло Ружинський, князь, козацький полковник, козацький гетьман |
?-? |
1585 |
1585
|
|
Захар Кулага, перший раз |
?-1589 |
1585 |
1585
|
|
Богдан Микошинський, другий раз |
?-? |
1586 |
1586
|
|
Захар Кулага, другий раз |
?-1589 |
1589 |
1589
|
|
Криштоф Косинський |
1545-1593 |
1591 |
1593
|
|
Григорій Лобода |
?-1596 |
1593 |
1594
|
|
Северин Наливайко |
1560-1597 |
1594 |
1696
|
|
Матвій Шаула, запорізький гетьман |
?-1597 |
1596 |
1596
|
|
Криштоф Кремпський |
?-? |
1596 |
1596
|
|
Тихін Байбуза, гетьман реєстрових козаків |
?-? |
1597 |
1598
|
|
Семен Скалозуб, кошовий отаман |
?-1600 |
1599 |
1599
|
|
Самійло Кішка, другий раз |
1530-1602 |
1600 |
1602
|
|
Іван Косий, гетьман запорізького козацтва |
?-? |
1602 |
1603
|
|
Каленик Андрієвич, перший раз |
кінець XVI—перша половина XVII |
1609 |
1610
|
|
Петро Сагайдачний, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, гетьман реєстрового козацтва |
1570-1622 |
1614 |
1622
|
|
Яцько Бородавка-Неродич, гетьман запорізького козацтва |
?-1621 |
1619 |
1621
|
|
Оліфер Голуб, гетьман |
1540-1528 |
1622 |
1623
|
|
Михайло Дорошенко |
?-1628 |
1623 |
1628
|
|
Григорій Чорний |
?-1630 |
1624 |
1630
|
|
Каленик Андрієвич, другий раз |
кінець XVI—перша половина XVII |
1624 |
1625
|
|
Марко Жмайло, гетьман реєстрового козацтва |
?-? |
1625 |
1625
|
|
Тарас Федорович |
?-1639 |
1630 |
1630
|
|
Тимофій Орендаренко, перший раз |
?-? |
1630 |
1631
|
|
Іван Петражицький-Кулага |
? — 1635 |
1631 |
1632
|
|
Андрій Діденко, козацький гетьман |
?-? |
1632 |
1633
|
|
Тимофій Орендаренко, другий раз |
?-? |
1632 |
1633
|
|
Іван Сулима |
1615—1635 |
1633 |
1635
|
|
Сава Кононович |
?-1637 |
1636 |
1637
|
[[Файл: |80px]] |
Павло Павлюк, гетьман |
?-1638]] |
1637 |
1637
|
|
Ілляш Караїмович, козацький отаман, полковник Переяславського полку реєстрових козаків, старший Війська Запорозького реєстрового |
?-1648 |
1637 |
1638
|
|
Яків Острянин |
?-1641 |
1638 |
1638
|
|
Дмитро Гуня, козацький гетьман |
?-? |
1638 |
1638
|
Гетьмани реєстрового козацтва, яким королі Речі Посполитої надавали булаву, як правителям України.
Руїна (1663-1687) – період в українській історії, що відзначився розпадом української державності і загальним занепадом. Внаслідок козацька держава опинилась під протекторатом Московського царства. В ці часи було багато гетьманів, що залишались при владі на короткий відрізок часу і часто контролювали тільки частину країни. Більше того Андрусівський договір закріпив поділ країни на Правобережну і Лівобережну. З початку 1670-х років у боротьбу за Україну активно включається Туреччина.
Зображення
|
Ім’я
|
Роки життя
|
Правив Від
|
Правив До
|
|
Павло Тетеря, змінив Юрія Хмельницького став першим правителем Правобережної України |
?—1670 |
1663 |
1665
|
|
Степан Опара, представник пропольської партії |
?—1665 |
1665 |
1665
|
|
Петро Дорошенко, Гетьман всієї України (1668 - 1669), під протекторатом Османської Порти |
1627-1698 |
1665 |
1676
|
|
Михайло Ханенко, представник пропольскої партії |
?—1680 |
1669 |
1674
|
|
Остап Гоголь представник самостійницької партії |
?—1679 |
1676 |
1677
|
|
Степан Куницький, гетьман Правобережної України, представник пропольскої партії |
1640 — 1684 |
1683 |
1684
|
|
Андрій Могила, гетьман Правобережної України, представник пропольскої партії |
? — 1689 |
1684 |
1689
|
|
Самусь Самійло, наказний гетьман, представник самостійницької партії |
?—1713 |
1692 |
1704
|
Зображення
|
Ім’я
|
Роки життя
|
Правив Від
|
Правив До
|
|
Іван Мазепа, представник самостійницької партії, щедрий меценат, об'єднувач Гетьманщини (1704-1709), уклав козацько-шведський союз (1708-1709) |
1639-1709 |
1687 |
1709
|
|
Іван Скоропадський, представник промосковської партії |
1646-1722 |
1708 |
1722
|
|
Павло Полуботок, представник самостійницької партії |
1660?-1724 |
1722 |
1724
|
|
Данило Апостол, представник самостійницької партії |
1654-1734 |
1727 |
1734
|
|
Кирило Розумовський, граф, останній голова Гетьманщини, реформатор, російський генерал-фельдмаршал |
1728-1803 |
1750 |
1764
|
В складі Російської імперії та Австро-Угорщини
[ред. | ред. код]
Після ліквідації Гетьманщини в 1764 був заснований Малоросійський колегіум, в 1775 ліквідовано Запорізьку Січ, а в 1793 внаслідок другого поділу Речі Посполитої Правобережну Україну отримала Російська імперія, а західні частини України Королівство Галичини та Володомерії та герцогство Буковина відійшли до Австрійської імперії. Імперський період тривав з 1764 до 1917.
Імператори Австро-Угорщини, королі Галичини та Володимирії
[ред. | ред. код]
Зображення
|
Ім’я
|
Роки життя
|
Правив від
|
Правив до
|
|
Йосип II, імператор Священної Римської імперії, король Галичини та Володимирії |
1741-1790 |
1765 |
1790
|
|
Леопольд II, імператор Священної Римської імперії, король Галичини та Володимирії |
1747-1792 |
1790 |
1792
|
|
Франц II, імператор Священної Римської імперії, перший імператор Австрії, король Галичини та Володимирії |
1768-1835 |
1792 |
1835
|
|
Фердинанд I, імператор Австрії, король Галичини та Володимирії |
1793-1875 |
1835 |
1848
|
|
Франц Йосиф I, імператор Австро-Угорщини, король Галичини та Володимирії |
1830-1916 |
1848 |
1916
|
|
Карл І, імператор Австро-Угорщини, король Галичини та Володимирії |
1887-1922 |
1916 |
1918
|
Українська Народна Республіка (УНР, 1917-1921) утворилась після Жовтневого перевороту в Російській імперії і існувала до Ризького миру між Польщею та Радянською Росією в березні 1921. Назва глави держави змінювалась, але офіційно ніхто не мав титулу президента.
Центральна Рада був представницький орган влади УНР
В 1918 під час короткого існування Гетьманату його очолював Павло Скоропадський.
Директорія найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки. Директорія УНР прийшла на зміну гетьманату, який було повалено 14 грудня 1918 року
Після повалення Директорії,УНР очолювали Президенти УНР в екзилі
5 липня 1991 Верховна Рада Української РСР прийняла закон, що встановлював посаду Президент Української РСР. Назву було змінено на Президент України після проголошення незалежності 24 серпня 1991. Перші вибори Президента України вдбулись 1 грудня 1991 року.