Користувач:OlegB/Хронологія

1757

• У Кам'янці-Подільському відбулося за наказом єпископа Миколая Дембовського останнє велике публічне спалення Талмуду. Воно стало наслідком діяльності секти послідовників Якова Франка .

1788

• 6 жовтня. У Варшаві розпочав роботу сейм, який працював до 29 травня 1792 року, тому був названий Чотирилітнім, або Великим .

1789

• 12 жовтня. Чотирирічний («Великий») сейм Речі Посполитої надав Юзефові Орловському звання генерал-майора та призначив його комендантом Кам'янець-Подільської фортеці .

1791

• 3 травня. Чотирирічний («Великий») сейм (1788–1792) з ініціативи групи патріотично налаштованих реформаторів на чолі з Гуґо Коллонтаєм ухвалив Конституцію Речі Посполитої, що запроваджувала в Польщі конституційну монархію, особисті свободи й рівність прав усіх громадян. Вона ділила владу на законодавчу, виконавчу й судову. Це була друга у світі конституція, після конституції Сполучених Штатів Америки .

• 29 грудня (9 січня 1792 року за новим стилем). У Яссах укладено мирний договір між Росією і Туреччиною після російсько-турецької війни 1787–1791 років. Туреччина визнавала приєднання Криму до Росії, проголошене російським урядом 1783 року. До Росії відійшли землі між Південним Бугом і Дністром, на Кавказі відновлено кордон по річці Кубані. Туреччина відмовлялася від претензій на Грузію . Після укладення Росією договору з Туреччиною Катерина II отримала змогу значно більше уваги приділити ситуації в Речі Посполитій. У Петербурзі вважали, що Варшава перетворилася на друге після Парижа революційне вогнище в Європі й загрожує усталеному порядку. Це стало ідеологічним обґрунтуванням російського втручання в польські справи .

1792

• 8 грудня. Російська імператриця Катерина II доручила головнокомандувачу російських військ у Литві та Україні Михайлові Кречетникову приєднати до Росії південноруські провінції Речі Посполитої. У секретному рескрипті вона, вказуючи порядок оприлюднення маніфесту про приєднання цих провінцій до Росії, звернула увагу головнокомандувача на Кам'янець, який був у руках поляків: «Головну увагу при самому оголошенні маніфесту звернути на Кам'янець-Подільський. Для цього з установленням кордону одночасно і не гаючи часу третій корпус, під командою генерал-поручика Дерфельдена, має зібратися на околицях цієї фортеці, прямуючи до неї різними шляхами, і так її обкласти, щоб нічого ні в фортецю, ні з неї не виходило. Замкнувши таким чином проходи, дати знати командувачеві гарнізону та всім мешканцям міста про виданий маніфест, вимагаючи від них, щоб негайно скорилися і тим довели би щирість до Престолу Нашого, не вдаючись до сили зброї, для чого для залякування міста потрібні приготування робити можете. Це важливе місто необхідно мати в руках наших. І чим швидше те станеться, тим буде корисніше, бо з підкоренням його все скінчиться і все буде спокійно» .

1793

• Січень. Комендант Кам'янець-Подільської фортеці генерал-майор коронного війська Юзеф Орловський передав начальство над фортецею та його гарнізоном полковнику Мартину Ганицькому і виїхав у Гродно, де Торговицька конфедерація, підтримувана російською зброєю, розпоряджалася всією Річчю Посполитою .
• 11 лютого. Торговицька конфедерація призначила Антона Злотницького комендантом Кам'янець-Подільської фортеці .
• Березень. Згідно з установкою російської імператриці Катерини II, корпус генерала Дерфельдена став біля Кам'янця-Подільського .
• 27 березня (7 квітня за новим стилем). Майже у всіх містах і містечках Поділля та Волині оприлюднено маніфест Кречетникова про приєднання Подільського, Волинського та Брацлавського воєводств до Росії. Від мешканців прийнято присягу на вірнопідданство російській імператриці Катерині II. Скрізь перехід від Польщі до Росії відбувалося без опору. Польські війська, розташовані в приєднаних місцях, також здебільшого склали присягу на вірність російській імператриці. Тільки Кам'янець-Подільський, оточений військами, ще тримався, але заняття його росіянами було справою часу .
• 27 березня (7 квітня за новим стилем). Того ж дня, коли по всій Польщі було оголошено маніфест Кречетникова, а мешканці склали присягу, до Кам'янця-Подільського прибув від російських військ кур'єр — майор Гржегоржевський. Від імені командувача військ генерал-поручика Дерфельдена він вимагав від Мартина Ганицького негайно здати Кам'янець. Полковник Ганицький відповів, що він цього не може зробити, оскільки Торговицька конфедерація наказала йому передати команду Антонові Злотницькому — подільському маршалу конфедерації, і він з дня на день чекає його прибуття. Посланець цією відповіддю задовольнився і поїхав .
• 7 квітня (18 квітня за новим стилем). До Кам'янця-Подільського з Гродно приїхав Антон Злотницький і прийняв команду над військом .
• 7—19 квітня (18—30 квітня за новим стилем). Новоприбулий комендант Кам'янець-Подільської фортеці Антон Злотницький, заставши у фортеці близько 3000 війська, негайно розпорядився щодо оборони фортеці і водночас послав поручика Скіпора кур'єром у Гродно з питанням — що робити. Посланець привіз відповідь від польського коронного гетьмана Ржевуського, що потрібно триматися, скільки можливо, але кам'янецький гарнізон не може розраховувати на підкріплення з боку гетьмана .
• 9 квітня (20 квітня за новим стилем). Олександр Храповицький занотував у щоденнику, що до Катерини II прибув «кур'єр від Кречетникова зі звісткою про заняття земель, від Польщі нині придбаних, і що всі охоче присягають» .
• 20 квітня (1 травня за новим стилем). Після довгих умовлянь з боку обложників, коли останні стали погрожувати бомбардуванням Кам'янця-Подільського, Антоній Злотницький приступив до переговорів. У супроводі двох офіцерів комендант вийшов за стіни міста і на поєзуїтському фільварку зустрівся з генералом Дерфельденом, з яким пробув цілу годину наодинці .
• 21 квітня (2 травня за новим стилем). Кам'янець-Подільський останнім із подільських міст перейшов від Польші до Росії. Комендант Кам'янець-Подільської фортеці Антон Злотницький виїхав за ворота фортеці (по дорозі в Жванець), де його чекав Дерфельден із генералами Морковим, Розумовським, Кноррінгом і В'єлевейським, який за кілька тижнів до того перейшов на російську службу, та іншими офіцерами. Після привітання о пів на дванадцяту вони відправилися в місто. Тут у католицькому кафедральному костелі Злотницький склав присягу на вірність російській імператриці, потім передав ключі від фортеці Дерфельдену, який негайно повернув їх Злотницькому, після чого вийшли з костелу. Перед дверима костелу вишикувалося фортечне військо з офіцерами, тут вони склали присягу. Офіцери потім відправилися на гауптвахту, де підписали присяжний лист. Одночасно присягнули дворяни й духовенство в храмах, міщани в магістраті, а євреї в синагозі на Карвасарах. Після закінчення цього пролунав 101 постріл із фортеці. О другій годині пополудні в місто через Руську браму вступили два батальйони Катеринославського гренадерського полку, інші батальйони цього полку розташувалися на Руських фільварках . Олександр Храповицький занотував у щоденнику, що цього дня «у четвер Страсного тижня, у день свого народження, Її Величність, після говіння, прилучалася до церкви Таврійського палацу» .
• 24 квітня (5 травня за новим стилем). Батальйони Катеринославського гренадерського полку, які 21 квітня прибули до Кам'янця-Подільського, пробувши тут три дні, вийшли через Польські ворота («Вітряну браму») і відправилися в Летичів, а їхнє місце зайняли два батальйони Чернігівського піхотного полку (точніше — Піхотного генерал-майора Олександра Бібікова полку) .
• 24 квітня (5 травня за новим стилем). Із міста Лабунь (нині село Новолабунь Полонського району Хмельницької області) Михайло Кречетников написав у Херсон листа Олександру Суворову, в якому зазначив: «Підкорення Кам'янця-Подільського скипетру великої нашої самодержиці в день 21-й сього місяця дає мені приємне задоволення принести щире моє вітання Вашій ясновельможності — співучасникові та любителеві всіх корисних для Батьківщини справ, як із заняттям цієї важливої фортеці, так і взагалі зі знаменитим і великим для Росії придбанням, … про що тим приємніше мені сповістити Вашу ясновельможність, що ніде не вжито і золотника пороху, і все скінчилося з бажаними тишею та спокоєм» .
• 1 травня (12 травня за новим стилем). У Санкт-Петербурзі, віддаленому від Кам'янця-Подільського на 1725 верст , російська імператриця Катерина II дізналася (через 10 днів після події), що Кам'янець-Подільський від Польщі перейшов до Росії. Як занотував у щоденнику Олександр Храповицький, який десять років був статс-секретарем при імператриці, «зранку приїхав кур'єром граф Микола Олександрович Зубов, і пожалуваний із полковників у генерал-майори, та подарована йому табакерка з вензелем, брильянтами обсипана. Вийшовши до вбиральні, сама нам розказувати зволила, що гарнізон Кам'янця-Подільського добровільно присягнув 21 квітня, в день народження і причащання Її Величності. Я, Турчанінов і камердинер Тюльпін підійшли до ручки і привітали: крім нас, нікого тут більше не було. Мені дали переписати записку і поставити за старшинством генерал-майорів Богдана Кноррінга, Федора Берхмана, Івана Неплюєва та Василя Шереметьєва, щоб дати їм стрічки Святої Анни» .
• 3 травня (14 травня за новим стилем). Граф Петро Васильович Завадовський писав графу Олександрові Романовичу Воронцову: «Кам'янець-Подільський здався. Старший брат Зубова, полковник, привіз ключі та був обдарований за те генерал-майором. Злотницкому, якого ти згадаєш між депутацією, високого, в польському вбранні, дано чин генерал-поручика і Олександрівський орден, і я таку ж нагороду отримав, і генерал наш Дерфельден. Польща, що увійшла до нашого кордону, дуже спокійна. Та і в Гродно нашому послові (графові Якову Юхимовичу Сіверсу) усі покоряються. Тоном повелителя ворочає справи. Через шість тижнів зібрано буде скликаний сейм, щоб, схиливши голову, приклав руки на затвердження нашого володіння, яке і без того нам міцне. Усі, без винятку, власники, що в кордон наш увійшли, вчинили на підданство присягу. Тож неймовірно, як мало знайшлося маєтків у тому краю на роздачу. Пункт цей дуже тривожить тих, хто сподівається на багате нагородження» .

1794

• Карл Іванович Оперман розробив план фортифікації Кам'янця-Подільського .

1796

• 6 листопада (17 листопада за новим стилем). Померла російська імператриця Катерина II, при якій Кам'янець-Подільський було приєднано до Російської імперії. На престол вступив її син, який став російським імператором Павлом I .
• 1 грудня (12 грудня за новим стилем). У Санкт-Петербурзі російський імператор Павло I видав указ Сенату: «Наймилостивіше повеліваємо генерал-лейтенантові та військовому губернаторові Кам'янця-Подільського Сергієві В'язмітінову вступити в управління тими губерніями, над якими начальствував генерал Тимофій Тутолмін» .
• 2 грудня (13 грудня за новим стилем). У Санкт-Петербурзі російський імператор Павло I видав указ Сенату: «Наймилостивіше повеліваємо нашому генерал-лейтенантові та чернігівському військовому губернаторові Олександру Беклешову прийняти управління над губернією малоросійською і привести в негайне виконання її облаштування на підставі, вказаній указом нашим від 30 минулого листопада» .
• 4 грудня (15 грудня за новим стилем). У Санкт-Петербурзі російський імператор Павло I видав указ Сенату: «Генералам-лейтенантам Олександрові Беклешову і Сергієві В'язмітінову наймилостивіше повеліваємо бути: першому — військовим губернатором Кам'янця-Подільського та прийняти управління тими губерніями, які перебували під начальством генерала Тутолміна, а другому — військовим чернігівським губернатором і управляти Малоросійською губернією» .

1848

• Декілька учнів Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії здійснили втечу за кордон. Для ретельного з'ясування справи до Кам'янця-Подільського направили інспектора казенних училищ Київського навчального округу .

1898

• Лютий. У Москві щомісячний літературно-політичний журнал «Русская мысль» опублікував п'єсу Дмитра Григоровича «Відставка та призначення», однією з дійових осіб якої є пані Кам'янець-Подільська — представниця різних благодійних товариств, яка має зв'язки у світських і адміністративних колах. Письменник характеризує її як сухорляву уїдливу пані — надокучливу та деспотичну .

1905

• 1 травня. У Санкт-Петербурзі Александринський театр уперше поставив п'єсу Дмитра Григоровича «Відставка та призначення», опубліковану ще в лютому 1898 року в журналі «Русская мысль». Однією з дійових осіб п'єси є пані Кам'янець-Подільська. 1987 року про цю подію в семитомній «Історії російського драматичного театру» зазначено: «Боязкою поступкою настроям дня стала постановка дозволених цензурою старих сцен Д. В. Григоровича „Відставка та призначення“, від якої тепер було враження „легкої сатири на бюрократію“» .